За перші п’ять місяців 2026 року місцеві бюджети України отримали 161,8 млн грн туристичного збору. Це на 22,6% більше, ніж за аналогічний період 2025 року, коли надходження становили 132 млн грн. Для туристичної галузі ця цифра важлива не лише як податкова статистика: вона показує, де мандрівники реально зупиняються з ночівлею, які регіони утримують попит і де громади отримують додатковий ресурс для сервісу, благоустрою та туристичної інфраструктури.
Найбільші суми туристичного збору за січень-травень 2026 року сплатили у Києві, Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях. За даними Державної податкової служби, Київ отримав 34,7 млн грн, Львівська область - 32,2 млн грн, Івано-Франківська область - 27,8 млн грн, Закарпатська область - 14,7 млн грн. Саме ці напрямки нині формують ядро офіційно зафіксованого попиту на розміщення: столичні поїздки, культурні вікенди у Львові, карпатський відпочинок, оздоровчі курорти, термальні локації, гірські маршрути й короткі внутрішні подорожі.
Чому туристичний збір важливий для мандрівників
Туристичний збір часто сприймають як суто бухгалтерську тему, але для подорожей Україною він має практичний зміст. Його сплачують повнолітні туристи, які зупиняються в місцях тимчасового проживання і не належать до категорій, звільнених від сплати. Ставки встановлюють місцеві ради за кожну добу проживання: для громадян України вони можуть становити до 0,5% мінімальної зарплати, для іноземців та осіб без громадянства - до 5%.
Для туриста це невелика складова вартості ночівлі, однак для громади вона перетворюється на прямий сигнал: люди приїжджають, залишаються на ніч, користуються готелями, апартаментами, садибами, санаторіями або іншими легальними засобами розміщення. Якщо збір зростає, це може свідчити про більшу кількість ночівель, вищу прозорість ринку розміщення, кращу дисципліну сплати або поєднання цих факторів. Для туристичних міст і курортів це аргумент на користь інвестицій у навігацію, громадські простори, подієвий календар, транспортну доступність, безбар’єрність і якість сервісу.
Водночас турзбір не варто читати як повну карту всіх подорожей. Він не охоплює одноденні поїздки, відвідування родичів без проживання в офіційному секторі, частину приватного житла, яке може залишатися поза прозорим обліком, а також поїздки, де люди не ночують у приймаючій громаді. Проте саме ці дані є одним із найкорисніших індикаторів платного розміщення, а отже - реального попиту на готелі, садиби, апартаменти, санаторії та курортну інфраструктуру.
Регіони-лідери: що показують цифри
| Регіон | Туристичний збір за січень-травень 2026 року | Що це означає для туризму |
|---|---|---|
| Київ | 34,7 млн грн | Сильний попит на ділові, культурні, освітні, медичні та подієві поїздки до столиці |
| Львівська область | 32,2 млн грн | Поєднання Львова як міського напрямку, курортів Трускавця і Східниці, Карпат і культурної спадщини |
| Івано-Франківська область | 27,8 млн грн | Висока роль Буковеля, Яремча, Ворохти, гірських громад, активного та сімейного відпочинку |
| Закарпатська область | 14,7 млн грн | Попит на термальні води, санаторії, гастрономію, замки, винні маршрути й неквапливий відпочинок |
Лідерство Києва не є випадковим. Столиця залишається центром ділових поїздок, державних і громадських подій, конференцій, медичних візитів, навчальних програм, музейних маршрутів і коротких культурних подорожей. Для туристичного ринку це означає, що міські готелі, апартаменти, екскурсійні бюро, музеї, ресторани й транспортні сервіси працюють не лише на класичного туриста, а й на змішаний потік гостей, які поєднують справи з дозвіллям.
Львівська область демонструє іншу модель: тут туристичний попит розподіляється між містом Львовом, курортними громадами, карпатськими локаціями та культурними маршрутами. Львів утримує статус одного з найсильніших напрямків для вікендів, гастрономічних поїздок, фестивалів, театру, музеїв і прогулянок історичним центром. Трускавець і Східниця залишаються важливими для оздоровчого туризму, а гірські території області поступово посилюють позиції в активному відпочинку, сімейних поїздках і коротких маршрутах вихідного дня.
Івано-Франківська область у статистиці турзбору традиційно пов’язана з Карпатами. Буковель, Яремче, Ворохта, Верховина, Косівщина та інші гірські напрямки формують попит на готелі, котеджі, садиби, SPA, походи, веломаршрути, джипінг, гастрономічні тури й родинний відпочинок. Важливо, що карпатський сезон давно не обмежується зимою. Літо дедалі активніше працює через піші маршрути, полонини, водоспади, оглядові точки, дитячі табори, фестивалі ремесел і бажання українців перезавантажитися в природі.
Закарпаття має власну логіку попиту. Це не лише гори, а й термальні комплекси, мінеральні води, винні підвали, замки, гастрономія, невеликі міста, прикордонна культура і відносно м’який формат відпочинку. Для багатьох мандрівників область приваблива тим, що дає змогу скласти гнучкий маршрут: кілька днів у санаторії або готелі з басейном, день у Мукачеві чи Ужгороді, поїздка до замків, дегустація локальних продуктів, короткі прогулянки без складної фізичної підготовки.
Контекст першого кварталу: ночівлі теж зростали
Дані за п’ять місяців добре доповнюються статистикою Державного агентства розвитку туризму за перший квартал 2026 року. Тоді, за інформацією ДПС, 2 276 246 туристичних ночівель принесли громадам понад 87,3 млн грн туристичного збору. Кількість ночівель була на 13,2% більшою, ніж за аналогічний період попереднього року. Це важливий контекст: зростання надходжень за січень-травень не виглядає випадковим сплеском, а продовжує тенденцію активнішого використання легального розміщення.
У першому кварталі лідерами за кількістю ночівель були Львівська, Івано-Франківська області, Київ, Закарпаття та Київська область. На першу п’ятірку припадало близько трьох чвертей зафіксованих ночівель. Для ринку це означає концентрацію туристичного попиту в кількох сильних зонах: Карпатський регіон, столиця, міста з розвиненою готельною базою, курортні громади та території з потужною подієвою або оздоровчою пропозицією.
ДАРТ також звертав увагу, що туристичні ночівлі зі сплатою збору не відображають абсолютно всі поїздки, але є репрезентативним показником для аналізу тенденцій розподілу туристичних потоків. Для редакційного аналізу це особливо важливо: цифри не дають права стверджувати, що один регіон «прийняв найбільше всіх туристів» у широкому сенсі, але добре показують, де офіційний сектор розміщення отримує найбільше підтверджених ночівель і де подорожі мають вимірюваний бюджетний ефект.
Що це означає для літнього сезону 2026
Зростання турзбору за січень-травень формує сильний фон для літа 2026 року. Українці продовжують планувати внутрішні подорожі, але роблять це обережніше: враховують безпекову ситуацію, транспорт, наявність укриттів, гнучкість бронювання, ціни, електропостачання, якість доріг і можливість швидко змінити маршрут. У таких умовах виграють не лише найвідоміші курорти, а й громади, які можуть чесно пояснити, що саме вони пропонують гостю: де зупинитися, як доїхати, що подивитися, які маршрути відкриті, які події заплановані, які сервіси працюють.
Для туристів статистика підказує просту річ: найбільш активні напрямки варто бронювати заздалегідь, особливо на вихідні, свята, фестивальні дати та періоди шкільних канікул. Київ, Львів, Карпати, Закарпаття, Трускавець, Східниця, Буковель, Яремче, Ужгород і популярні термальні локації можуть мати високий попит у пікові дні. Це не означає, що місць не буде, але означає, що найкраще співвідношення ціни, розташування і сервісу швидше забирають ті, хто планує подорож раніше.
Водночас зростання турзбору не повинно штовхати мандрівників лише до очевидних напрямків. Навпаки, воно показує, що внутрішній туризм має ширший потенціал. Якщо великі туристичні області вже збирають значні суми, сусідні громади можуть розвивати нішеві маршрути: велотуризм, пішохідні стежки, гастрономічні вікенди, локальні музеї, озера, садиби, подієві програми, ремісничі майстерні, маршрути пам’яті, безбар’єрні прогулянки, сімейні ферми й невеликі фестивалі. Для туриста це шанс уникнути перевантажених локацій, а для громади - перетворити транзитний інтерес на ночівлю.
Як громади можуть використати додатковий ресурс
Державна податкова служба наголошує, що кошти туристичного збору місцева влада може спрямовувати на оновлення туристичних локацій та інфраструктури, благоустрій вулиць, парків і зон відпочинку, підвищення якості обслуговування мандрівників, а також на культурні та святкові заходи. Для туриста це звучить як загальна фраза, але на практиці йдеться про речі, які прямо впливають на якість подорожі.
Найпомітніший ефект дають невеликі, але системні покращення: зрозуміла навігація від вокзалу до центру, інформаційні стенди біля пам’яток, актуальні туристичні карти, облаштовані туалети, лавки, освітлення, безпечні переходи, маркування маршрутів, доглянуті парки, доступність музеїв, прозора інформація про графік роботи об’єктів, онлайн-афіша подій і нормальна комунікація під час повітряних тривог. Саме такі деталі часто визначають, чи гість залишиться ще на одну ніч і чи порадить напрямок іншим.
Для готелів, садиб і апартаментів зростання офіційних надходжень також є аргументом на користь прозорості. Турист дедалі частіше очікує зрозумілої ціни, підтвердження бронювання, безпечного способу оплати, базових правил скасування, чесних фото, інформації про генератор або резервне живлення, Wi-Fi, укриття поблизу, паркування, дитячі умови, доступність для людей з інвалідністю або маломобільних гостей. Там, де легальне розміщення поєднується з якісним сервісом, туристичний збір стає не покаранням, а частиною нормальної інфраструктури довіри.
Практичні висновки для туристів
Якщо плануєте подорож Україною влітку або на початку осені 2026 року, статистика турзбору допомагає оцінити не тільки популярність напрямків, а й можливе навантаження на ринок проживання. Для Києва та Львова варто перевіряти календар великих подій, театральних гастролей, фестивалів, конференцій і святкових вихідних. Для Карпат і Закарпаття важливо уточнювати не лише ціну номера, а й транспорт до конкретної громади, стан маршруту, погодні умови, доступність харчування, правила відвідування природних територій і безпекові рекомендації.
Окремо варто зважати на формат відпочинку. Міський вікенд краще планувати навколо кількох компактних локацій, щоб не витрачати час на довгі переїзди. Карпатську подорож варто будувати з запасом на погоду: один день для походу, один для легшої прогулянки або музею, один для відпочинку в готелі чи садибі. Оздоровчі курорти Львівщини та Закарпаття краще бронювати з урахуванням процедур, графіка лікарів, харчування та реальної тривалості програми, а не лише ціни за ніч.
Туристичний збір не має бути головним фактором вибору, але його зростання підказує: внутрішній туризм в Україні у 2026 році залишається живим, конкурентним і дедалі більш вимірюваним. Мандрівники не просто шукають «куди поїхати», а обирають напрямки з нормальним сервісом, зрозумілою логістикою, безпековою комунікацією та змістовним дозвіллям. Для громад це шанс не втратити попит, а перетворити його на якість.
Чому ця новина важлива для ринку
161,8 млн грн туристичного збору за п’ять місяців - це не реклама окремих регіонів і не гарантія безпроблемного сезону. Це маркер того, що люди продовжують подорожувати Україною, попри війну, складну економіку й нерівномірну безпекову ситуацію. Туризм тримається там, де є поєднання доступності, довіри, сервісу, природної або культурної цінності та готовності громад працювати з гостем системно.
Для VeselkaTour ця тенденція важлива ще й тому, що вона підтверджує попит на практичні матеріали про подорожі Україною: не абстрактні добірки, а пояснення, де є реальна інфраструктура, які напрямки активні, що змінюється для готелів і садиб, як громади можуть поліпшувати туристичний досвід і на що мандрівникам звертати увагу перед бронюванням. У сезоні 2026 року виграватимуть не лише найвідоміші локації, а ті, хто зможе поєднати гостинність із чесною інформацією та видимою турботою про безпеку, комфорт і зміст подорожі.