Український туризм у 2025 році зберіг економічну активність попри воєнні обмеження: за підсумками року місцеві бюджети отримали 359 млн грн туристичного збору. Ця цифра важлива не лише для фінансової статистики. Вона показує, де в Україні концентрується платоспроможний туристичний попит, які регіони залишаються опорними для внутрішніх подорожей і чому громадам варто уважніше працювати з готелями, садибами, маршрутами та міськими подіями.
Дані наведені у публічному звіті голови Державного агентства розвитку туризму України Наталі Табаки за 2025 рік. У документі туризм описаний не як другорядна сфера дозвілля, а як частина економічної стійкості громад, цифрової трансформації, безбар’єрності, розвитку внутрішніх маршрутів і майбутнього відновлення країни. Для туристичного ринку це важливий сигнал: навіть у складних умовах подорожі Україною не зникли, а поступово переходять у більш практичну, відповідальну й локально орієнтовану модель.
Лідерами за обсягом сплаченого туристичного збору у звіті названі Київ, Львівська область, Івано-Франківська область, Закарпаття, Київщина та Дніпропетровщина. Сукупно провідні регіони забезпечили понад три чверті надходжень. Така концентрація очікувана: саме ці території поєднують готельну базу, ділові поїздки, міські вікенди, карпатський відпочинок, санаторно-курортні традиції, гастрономічні маршрути, транзитну логістику та подієві приводи для коротких подорожей.
Чому туристичний збір є важливим індикатором
Туристичний збір не показує всієї картини туризму в Україні. Він не враховує одноденні поїздки без ночівлі, неформальні візити до родичів, самостійні походи, поїздки на дачі чи частину неофіційного сектору розміщення. Але саме тому його значення особливо показове: збір прив’язаний до оплачуваного тимчасового проживання, тобто до того сегмента, де подорож переходить у реальну економічну дію.
Коли людина бронює номер у готелі, апартаменти, садибу, хостел чи інший офіційний засіб розміщення, громада отримує не лише податковий платіж. Вона отримує підтвердження, що локація здатна залучати гостей, утримувати їх на ніч і створювати попит на харчування, транспорт, екскурсії, локальні продукти, музеї, парки, події та сервіс. Саме ночівля часто відрізняє випадковий візит від повноцінної туристичної поїздки.
Для громад туристичний збір є одним із небагатьох інструментів, який дозволяє побачити, чи працює туристична інфраструктура не лише на рівні красивих презентацій. Якщо надходження зростають, це може означати кращу заповнюваність готелів, появу нових легальних об’єктів розміщення, активніший діловий рух, розвиток подієвого календаря або сильніший попит на конкретний регіон. Якщо ж цифри слабкі, громаді варто чесно подивитися на доступність, якість сервісу, транспорт, безпеку, інформацію для гостей і видимість своїх маршрутів.
| Показник | Що він означає для туризму |
|---|---|
| 359 млн грн туристичного збору | Офіційний сегмент розміщення в Україні продовжує працювати й генерувати доходи для громад. |
| Лідерство Києва та західних регіонів | Попит концентрується навколо ділових поїздок, міських вікендів, Карпат, курортних локацій і безпечніших напрямків. |
| Понад 77% надходжень у провідних регіонах | Український туристичний ринок залишається нерівномірним і потребує розвитку сильніших локальних продуктів у громадах. |
| Роль офіційних готелів і садиб | Легальне розміщення стає важливим елементом довіри, статистики, сервісу та місцевих бюджетів. |
Київ залишається головним центром змішаного попиту
Київ у туристичній статистиці не можна оцінювати лише як класичний напрямок відпочинку. Столиця поєднує ділові поїздки, державні справи, медичні візити, навчання, культурні події, короткі сімейні подорожі, пересадки, волонтерську активність і міські вікенди. Саме тому високий туристичний збір у Києві відображає не одну аудиторію, а цілу систему мобільності.
Для мандрівника Київ сьогодні залишається містом, де важлива не тільки прогулянка Хрещатиком чи Подолом. Гості обирають райони за доступом до метро, залізничного вокзалу, медичних закладів, бізнес-зустрічей, культурних локацій, парків, торговельних центрів і безпечної логістики. Саме практичність розміщення часто стає вирішальним фактором під час бронювання.
Для готельного бізнесу столиці така статистика означає потребу працювати з різними сценаріями гостей. Одним потрібен номер на одну ніч біля вокзалу, іншим - спокійне проживання для родини, третім - конференц-сервіс, ранній сніданок, паркінг, укриття, стабільний інтернет або зручний доступ до метро. Київський туризм у 2025 році тримається саме на цій багатофункціональності.
Львівщина підтверджує силу міських вікендів і подієвого туризму
Львівська область залишається одним із найстійкіших туристичних центрів України. Її перевага не лише у впізнаваності Львова. Регіон має добре розвинену готельну базу, сильну ресторанну сцену, культурний календар, залізничну доступність, замкові маршрути, санаторно-курортні локації, активний туризм і відносно сформовану звичку до коротких поїздок на вихідні.
Для туриста Львівщина працює як багатошаровий напрямок. Один гість їде на класичний міський маршрут із кав’ярнями, музеями, театрами й архітектурою. Інший планує замки Золотої підкови, велопоїздку, концерт, гастрономічний вікенд або відпочинок у Трускавці, Східниці чи навколишніх громадах. Така різноманітність дає області перевагу: попит не прив’язаний до одного сезону чи однієї події.
Водночас високі надходження туристичного збору створюють і відповідальність. Львівщині важливо не зводити туризм тільки до центральної частини Львова. Чим краще область розподілятиме потік між містами, замками, природними локаціями, курортами, локальними виробниками й малими музеями, тим стійкішою буде її туристична економіка. Саме це може стати головною перевагою регіону в найближчі роки.
Карпати й Закарпаття утримують попит на відпочинок ближче до природи
Івано-Франківська область і Закарпаття у звіті ДАРТ також входять до групи лідерів. Це очікувано: Карпати залишаються одним із головних просторів внутрішнього туризму в Україні. Тут працюють гірські курорти, садиби, SPA-готелі, санаторії, чани, гастрономічні маршрути, винні локації, термальні басейни, пішохідні й велосипедні маршрути, а також сезонні події.
Для українських мандрівників Карпати стали не лише місцем відпустки, а й способом відновлення. Люди шукають тишу, повітря, ліс, воду, можливість пройти маршрут, побути з родиною, змінити інформаційний фон і відчути безпечніший ритм. Саме ця потреба пояснює стабільний попит на гірські та передгірські локації, особливо коли поїздку можна організувати залізницею або автомобілем без складної логістики.
Для бізнесу Карпатський регіон водночас відкриває можливості й ставить складні питання. Зростання попиту не повинно перетворюватися на хаотичну забудову, перевантаження громад і втрату природної привабливості. Сильний туристичний продукт у Карпатах має включати якісне розміщення, прозору інформацію, безпечні маршрути, екологічне ставлення, роботу з місцевими провідниками, повагу до громад і реальну доступність для різних груп гостей.
Київщина та Дніпропетровщина показують інший тип туризму
Присутність Київської та Дніпропетровської областей серед помітних регіонів за туристичним збором важлива для ширшого розуміння ринку. Це не лише класичний відпочинок у звичному сенсі. Частина попиту формується через ділові поїздки, транзит, відрядження, сімейні візити, короткі виїзди з великих міст, заміські комплекси, рекреацію біля води, події та сервісну інфраструктуру навколо обласних центрів.
Київщина особливо показова для формату короткого відновлювального відпочинку. Заміські готелі, парк-готелі, комплекси з басейнами, ресторанами, SPA, дитячими зонами й природними маршрутами часто працюють як альтернатива далекій відпустці. Для мешканців столиці це спосіб поїхати на одну або дві ночі без складної дороги, а для громад - шанс розвивати туризм не лише навколо великих пам’яток, а й навколо якості сервісу.
Дніпропетровщина має іншу логіку. Регіон поєднує великий міський попит, промислову й ділову мобільність, транзитні сценарії та локальні рекреаційні простори. У воєнний час такі поїздки не завжди виглядають як класичний туризм, але вони все одно підтримують готелі, ресторани, транспорт і міську інфраструктуру. Для ринку це нагадування: туризм в Україні сьогодні часто змішаний, практичний і дуже залежний від безпеки.
Що це означає для внутрішнього туризму у 2026 році
Показник туристичного збору за 2025 рік варто читати як основу для планування сезону 2026 року. Якщо українці продовжують оплачувати проживання всередині країни, значить ринок має не лише емоційну, а й економічну базу. Люди готові подорожувати, але обирають напрямки уважніше: з огляду на безпеку, транспорт, укриття, відстань, репутацію об’єкта, наявність зрозумілої інформації та реальну користь поїздки.
Для мандрівників це означає, що сильні напрямки 2026 року, найімовірніше, зберігатимуть кілька спільних рис. Це зручний доїзд, достатній вибір житла, зрозуміла сезонна пропозиція, можливість гнучкого бронювання, наявність укриттів або чітких правил безпеки, а також поєднання відпочинку з культурою, природою, подіями чи оздоровленням. Просто красива локація вже не завжди достатня: гості хочуть передбачуваного сервісу.
Для громад головний висновок ще конкретніший. Туризм не починається з рекламного слогана. Він починається з легальних місць розміщення, чистих вулиць, доступної навігації, відкритих музеїв, зрозумілих маршрутів, адекватного транспорту, навченої команди в туристичному офісі, коректної інформації онлайн і партнерства з місцевим бізнесом. Якщо цього немає, туристичний збір залишиться випадковим, а не системним джерелом розвитку.
Цифровізація може змінити якість туристичної статистики
У звіті ДАРТ окремо описано роботу над оновленням Єдиного туристичного реєстру. Для пересічного мандрівника це може звучати бюрократично, але для ринку це один із ключових напрямів. Туризм неможливо нормально розвивати без даних: скільки є засобів розміщення, хто працює легально, де концентрується попит, як справляється туристичний збір, які громади ростуть, а які втрачають видимість.
Оновлений реєстр має допомогти не лише державі, а й бізнесу. Якщо ринок стане прозорішим, легальні готелі, садиби та оператори отримають чесніші умови конкуренції. Громади зможуть краще оцінювати власний потенціал, а туристи - більше довіряти офіційним сервісам. Для України, де частина розміщення традиційно перебувала в тіні, це особливо важливо.
Цифрова статистика також потрібна для майбутнього в’їзного туризму. Коли безпекові умови дозволять активніше повертати іноземних гостей, Україна має показати не лише емоційну історію, а й зрозумілу інфраструктуру: легальні об’єкти, маршрути, сервіси, правила, стандарти якості, доступність і реальні дані про туристичний потік. Без цього міжнародне просування буде слабшим.
Туризм пам’яті та безбар’єрність стають частиною нової туристичної карти
Звіт ДАРТ також згадує розвиток меморіального туризму та цифровий портал «Місця пам’яті», де зібрано понад 100 локацій, запропонованих робочими групами в областях України для включення в національний меморіальний маршрут. Це дуже чутливий напрям, який потребує поваги, професійної етики й точного пояснення. Але він уже стає частиною майбутньої туристичної карти країни.
Для внутрішніх подорожей це означає появу маршрутів, де поїздка має не лише рекреаційний, а й освітній, історичний та громадянський сенс. Відвідування місць пам’яті не може бути поверховою атракцією. Воно має працювати через якісну інтерпретацію, підготовлених гідів, коректну комунікацію, доступність, безпеку й участь місцевих громад. Якщо це буде зроблено відповідально, такі маршрути допоможуть зберігати пам’ять і водночас підтримувати громади.
Безбар’єрність у цьому контексті не менш важлива. В Україні зростає кількість мандрівників, для яких доступність є не додатковою перевагою, а базовою умовою поїздки. Це ветерани, люди з інвалідністю, старші туристи, батьки з малими дітьми, люди після травм або операцій. Туризм, який не враховує їхні потреби, втрачає не тільки частину аудиторії, а й моральну відповідність реальності країни.
Практичні висновки для туристів і бізнесу
Для туристів нові дані означають, що внутрішній ринок живий, але нерівномірний. Найбільше пропозицій і сервісів варто очікувати в регіонах, де вже є стабільні надходження туристичного збору. Саме там, як правило, легше знайти житло, транспорт, харчування, події та маршрути. Але це не означає, що менш помітні області не мають потенціалу. Навпаки, там можуть з’являтися цікаві нішеві продукти: зелені садиби, культурні шляхи, локальні фестивалі, ремісничі майстерні, веломаршрути, гастрономічні вікенди.
Для готелів і садиб головний урок простий: легальність і якість стають конкурентною перевагою. Гість дедалі частіше оцінює не тільки ціну, а й безпеку, чесність опису, можливість скасування, наявність укриття, відгуки, сніданок, інтернет, паркінг, доступність і комунікацію. Об’єкти, які працюють прозоро й уважно, мають більше шансів утримувати попит навіть у непередбачувані сезони.
Для туроператорів, гідів і громад 2026 рік варто планувати навколо конкретних сценаріїв. Не абстрактно «приїжджайте до нас», а чітко: вікенд без авто, сімейна подорож на два дні, маршрут для людей старшого віку, велопоїздка, тур вихідного дня залізницею, гастрономічний маршрут, програма для шкільної групи, безбар’єрна екскурсія, подорож до місць пам’яті з підготовленим супроводом. Саме такі продукти краще конвертуються в реальні бронювання.
Підсумок
359 млн грн туристичного збору за 2025 рік - це не просто фінансовий рядок у державному звіті. Це доказ того, що подорожі Україною продовжують мати економічну вагу, а офіційний сектор розміщення залишається важливим джерелом доходів для громад. Київ, Львівщина, Івано-Франківщина, Закарпаття, Київщина та Дніпропетровщина показують різні моделі попиту: від міських вікендів і ділових поїздок до гірського відпочинку, заміських комплексів, рекреації й транзиту.
Найважливіший висновок для туристичної галузі полягає в тому, що внутрішній туризм в Україні вже не можна сприймати як тимчасову заміну закордонним подорожам. Це окремий ринок зі своїми правилами, аудиторіями, сезонністю, емоційними потребами й вимогами до якості. Він потребує даних, прозорості, інфраструктури, доступності, відповідального просування і сильних локальних продуктів.
Для мандрівників це добрий знак: Україна має дедалі більше напрямків, де можна планувати змістовну поїздку без перетину кордону. Для бізнесу це нагадування, що попит є, але він вимогливий. Для громад - аргумент інвестувати не тільки в промоцію, а й у реальну туристичну основу: житло, маршрути, події, навігацію, безпеку, сервіс і чесну роботу з гостями. Саме так туристичний збір перетворюється з показника минулого року на інструмент розвитку наступного сезону.