Лідери українського туризму у 2026 році стають видимими не лише за бронюваннями й сезонними чергами, а й за податками. За підсумками першого півріччя суб'єкти туристичної діяльності сплатили до зведеного бюджету 2,296 млрд грн, а туристичний збір зріс до 174,85 млн грн. Для мандрівників ці цифри важливі тим, що показують, де реально працює легальне розміщення, де розвиваються туристичні послуги і які регіони мають найсильніший потенціал для подорожей Україною.
Державне агентство розвитку туризму України оприлюднило підсумки сплати податків і зборів туристичним сектором за січень-червень 2026 року. Дані базуються на інформації Державної податкової служби й охоплюють два ключові для галузі сегменти: тимчасове розміщення, тобто готелі, садиби, апартаменти та інші об'єкти проживання, а також туристичні послуги, серед яких робота туроператорів, турагентів, сервісів бронювання і супроводу мандрівників.
Загальний результат виглядає помітно сильнішим, ніж у першій половині минулого року. Туристичний бізнес сплатив 2 млрд 296 млн грн податків і зборів, що на 17,57% більше, ніж за аналогічний період 2025 року. Окремо туристичний збір, який залишається в місцевих бюджетах громад і напряму пов'язаний із тимчасовим проживанням гостей, зріс на 22% і становив 174,85 млн грн.
Для туристичного ринку це не просто фіскальна статистика. У воєнний час, коли частина традиційних напрямків працює з обмеженнями, а поведінка мандрівників стала обережнішою, податкові дані дають один із найреалістичніших зрізів внутрішнього туризму в Україні. Вони показують, де люди ночують, де бізнес виходить із тіні, які області утримують стабільний попит, а які починають рости швидше за звичних лідерів.
Київ, Львівщина, Прикарпаття, Закарпаття й Одещина залишаються туристичним ядром
За обсягом податків від суб'єктів туристичної діяльності перше місце посідає місто Київ. З урахуванням великих платників податків столиця забезпечила 937,5 млн грн надходжень. Із цієї суми 530,6 млн грн припадає на тимчасове розміщення, а 407 млн грн - на туристичні послуги. Така структура пояснюється роллю Києва як ділового, логістичного, культурного й сервісного центру: сюди їдуть не лише на класичний відпочинок, а й у справах, на події, навчання, медичні візити, зустрічі та транзитні ночівлі.
Друге місце за загальною сумою надходжень займає Львівська область - 349,1 млн грн. Львівщина зберігає позицію одного з найсильніших регіонів для внутрішнього туризму завдяки поєднанню міського відпочинку у Львові, курортних громад, замкових маршрутів, Карпатського передгір'я, подієвого туризму, гастрономії та розвиненого ринку розміщення. Важливо, що основну частину надходжень тут забезпечує саме тимчасове розміщення: 295,2 млн грн проти 54 млн грн у туристичних послугах.
Третя позиція - за Івано-Франківською областю, яка сплатила 202,8 млн грн. Для мандрівників це підтверджує очевидну, але важливу тенденцію: Карпати залишаються одним із найстійкіших центрів відпочинку в Україні. Гірські курорти, садиби, приватні готелі, wellness-формати, короткі активні маршрути, сімейний відпочинок, оздоровчі поїздки й вікенди на природі формують попит, який добре видно у податкових показниках.
Закарпатська область із 123,6 млн грн посіла четверте місце, але саме вона має одну з найдинамічніших картин зростання. У сегменті тимчасового розміщення надходження тут збільшилися на 54,6%, а загалом область додала 48,7% проти першого півріччя 2025 року. Це показує не лише популярність термальних вод, замків, винних маршрутів, санаторних локацій і гірських сіл, а й поступове посилення легального ринку гостинності.
П'ятірку замикає Одеська область із 103,3 млн грн. Попри складні безпекові умови для приморського відпочинку, Одещина зберігає місце серед туристичних лідерів. Тут важливими залишаються міські подорожі до Одеси, гастрономія, культурні події, готельна інфраструктура, внутрішній діловий попит, транзитні поїздки та обережний сезонний відпочинок у тих форматах, які дозволяє поточна ситуація.
| Показник | Що відомо за І півріччя 2026 року | Чому це важливо для туризму |
|---|---|---|
| Податки туристичного сектору | 2,296 млрд грн, +17,57% до аналогічного періоду 2025 року | Показує, що туристичний бізнес продовжує працювати й легалізувати обороти |
| Туристичний збір | 174,85 млн грн, +22% | Дає громадам ресурс від ночівель гостей і відображає реальний попит на розміщення |
| Кількість платників у сфері туризму | 17 951, +9% | Свідчить про розширення легального ринку готелів, садиб і туристичних сервісів |
| Податкові агенти туристичного збору | 6 113, +7% | Показує, скільки суб'єктів перераховують збір за проживання гостей |
Чому туристичний збір важливий для мандрівників, а не лише для бюджетів
Туристичний збір часто сприймають як невелику доплату до вартості проживання. Насправді для туристичного розвитку він має ширше значення. Це місцевий платіж, який прив'язаний до тимчасового розміщення гостей, а тому найкраще показує не одноденний потік, а саме ночівлі. Для громади це один із небагатьох фінансових індикаторів, який дозволяє бачити, що туристи не просто проїхали повз, а залишилися на ніч, скористалися послугами, створили навантаження на інфраструктуру й водночас принесли місцевому бюджету дохід.
Для мандрівника наявність розвиненого легального ринку розміщення означає більше передбачуваності. Коли готелі, садиби та апартаменти офіційно працюють як податкові агенти, турист частіше отримує зрозумілі правила бронювання, документи за оплату, прозору ціну, можливість підтвердити проживання й менше ризиків у разі зміни планів. Це особливо важливо для сімейних поїздок, корпоративних груп, організованих турів, ветеранських і реабілітаційних програм, освітніх подорожей та інших форматів, де потрібна не випадкова кімната, а нормальна сервісна інфраструктура.
У першому півріччі 2026 року найбільші суми туристичного збору зафіксовані у Києві, Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській і Київській областях. Далі в десятці йдуть Дніпропетровська, Одеська, Хмельницька, Полтавська та Черкаська області. Такий розподіл показує, що внутрішній туризм не зводиться лише до Карпат або моря. Сильні позиції мають і великі міські центри, і області з короткими маршрутами вихідного дня, і регіони, де туристичний попит формується навколо історичних міст, природних локацій, санаторіїв, паломницьких маршрутів, подій та ділових поїздок.
Найшвидше зростання показують не тільки класичні курорти
Особливо цікава частина статистики - темпи зростання. За податковими надходженнями у сегменті тимчасового розміщення лідирують Черкаська, Закарпатська та Рівненська області. Черкащина показала приріст на 80%, Закарпаття - на 55%, Рівненщина - на 50%. Це важливо, бо саме тимчасове розміщення є серцем туристичної інфраструктури: без достатньої кількості легальних місць для ночівлі навіть найцікавіший маршрут лишається переважно одноденною поїздкою.
Черкаська область у цій статистиці виглядає як регіон, що посилює свою роль у внутрішньому туризмі. Для туристів тут працюють різні типи попиту: Умань і парк "Софіївка", Канів і Шевченківський національний заповідник, Чигирин, Суботів і Холодний Яр, Буцький каньйон, Черкаси як міська база на Дніпрі, локальні фестивалі й маршрути історичної пам'яті. Якщо зростання в розміщенні збережеться, область може ставати не лише напрямком екскурсійного дня, а й територією для коротких дво- або триденних подорожей.
Рівненщина цікава як приклад регіону, який часто не потрапляє до першої п'ятірки туристичних асоціацій, але має сильний потенціал для природи, історії та нішевих маршрутів. Рівне, Дубно, Острог, Тараканівський форт, природні території Полісся, бурштинова тематика, локальні музеї та маршрути вихідного дня можуть формувати поступовий попит за умови якісного розміщення, зрозумілої навігації й хорошої комунікації для гостей.
Закарпаття, своєю чергою, демонструє не просто популярність, а посилення офіційного сектору гостинності. Для області, де значну роль відіграють приватні садиби, невеликі готелі, термальні комплекси, винні дегустації, гастрономічні садиби та санаторно-оздоровчі локації, легалізація і зростання платників є принциповими. Вона допомагає громадам точніше оцінювати реальний потік гостей, а бізнесу - працювати в рівніших умовах.
Туроператори й агенти: де зростають організовані подорожі
Окрема лінія даних стосується туроператорів, турагентів та інших надавачів послуг бронювання і супроводу туристів. Найпомітніше збільшення податкових платежів у цьому сегменті показали Волинська, Чернівецька, Рівненська, Черкаська та Житомирська області. У Волинській області приріст становить 106%, у Чернівецькій - 72%, у Рівненській - 61%, у Черкаській - 59%, у Житомирській - 56%.
Для туристичного сайту й для мандрівників це важливий сигнал. Зростання саме в туристичних послугах може означати активізацію не лише готелів, а й організаторів маршрутів, локальних турів, екскурсій, бронювання, супроводу груп і сервісів, які допомагають поєднувати транспорт, проживання та програму подорожі. У складних умовах багато людей не хочуть планувати все самостійно: їм потрібні зрозумілі маршрути, перевірені контакти, гнучкі умови, інформація про доступність, безпеку, укриття, трансфери й актуальний стан локацій.
Волинь у цьому контексті варто читати не лише через Шацькі озера, хоча вони лишаються ключовим сезонним магнітом. Область має потенціал для природного, історичного, прикордонного й паломницького туризму, маршрутів Луцьком, поїздок до замків, музеїв, водойм і малих громад. Якщо туроператорський сегмент росте, це може посилювати якість пакування таких подорожей.
Чернівецька область має власну сильну логіку зростання: Чернівці як архітектурне місто для вікенду, Буковина, Вижниччина, гірські й етнокультурні маршрути, гастрономічні та ремісничі формати. Для області важливо, щоб турист не обмежувався кількома годинами в центрі Чернівців, а мав причини залишитися на ніч і виїхати в громади. Саме тут поєднання легального розміщення і туристичних послуг може давати найбільший ефект.
Кількість платників зростає: що це говорить про ринок
ДАРТ також повідомляє, що загальна кількість платників податків у сфері туризму за перше півріччя 2026 року зросла на 9% і становила 17 951. Кількість фізичних осіб-підприємців збільшилася на 11,7% у сегменті тимчасового розміщення та на 12,5% у наданні туристичних послуг. Це важлива деталь, бо відновлення галузі вимірюється не лише сумами надходжень, а й тим, скільки учасників ринку працюють відкрито.
Найбільший приріст кількості платників спостерігався у Київській, Закарпатській, Волинській та Житомирській областях. Для туристичного планування це означає, що інфраструктурна карта України поступово розширюється. У регіонах з'являються або активніше легалізуються об'єкти проживання, екскурсійні сервіси, організатори подорожей, невеликі локальні бізнеси, які раніше могли працювати менш прозоро або не були достатньо видимими для офіційної статистики.
Окремо зросла кількість суб'єктів господарювання, які сплачували туристичний збір. Їх стало 6 113, що на 7% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Найбільше таких податкових агентів в Івано-Франківській області - 1 072, у Львівській - 1 029, у Закарпатській - 695, в Одеській - 401, у Київській області - 360, а також у Києві - 354. Разом ці п'ять областей і столиця концентрують 64% усіх суб'єктів, які перераховують туристичний збір до місцевих бюджетів.
Ця концентрація має дві сторони. З одного боку, вона підтверджує, що туристичний ринок в Україні має сильні центри, де вже сформована зріла інфраструктура. З іншого боку, вона показує великий простір для регіонів другого кола. Якщо область має цікаві маршрути, природні локації, історичні пам'ятки чи події, але майже не представлена в легальному ринку ночівель, це означає, що туристична цінність ще не повністю перетворена на економіку громади.
Що ці дані означають для подорожей Україною
Для туристів статистика першого півріччя 2026 року може бути практичною підказкою. Регіони з високою кількістю податкових агентів і значними надходженнями туристичного збору, як правило, мають ширший вибір легального проживання. Це не гарантує ідеального сервісу в кожному конкретному об'єкті, але підвищує шанси знайти готель, садибу або апартаменти з передбачуваними умовами.
Для планування літніх і осінніх поїздок варто звертати увагу на баланс між популярністю та навантаженням. Львівщина, Івано-Франківщина й Закарпаття залишаються очевидними лідерами, але саме тому в пікові дати там варто бронювати заздалегідь, уточнювати правила скасування, доступність укриття, паркування, харчування, трансферів і стан доріг до конкретної локації. Попит у Карпатському макрорегіоні високий, а якісні місця розміщення в сезон можуть швидко розходитися.
Водночас зростання Черкащини, Рівненщини, Волині, Житомирщини та Чернівеччини підказує альтернативні маршрути для тих, хто шукає менш перевантажений відпочинок. Це можуть бути подорожі на два-три дні, комбіновані маршрути з містом і природою, поїздки до замків, каньйонів, музеїв, монастирів, річкових ландшафтів, етнографічних локацій і малих громад. Саме такі напрямки часто краще підходять для сімей, невеликих груп, самостійних мандрівників і тих, хто хоче уникнути надто щільного туристичного потоку.
Для готелів і садиб ця статистика є нагадуванням, що попит дедалі більше прив'язаний до довіри. Гості звертають увагу не тільки на фото номера, а й на прозорість ціни, комунікацію, відгуки, гнучкість бронювання, безпеку, наявність генератора чи альтернативного живлення, інтернет, укриття або зрозумілий план дій під час тривоги. Легальна робота не вирішує всі сервісні питання автоматично, але вона створює базу для цивілізованого ринку, де мандрівник розуміє, кому платить і які умови отримує.
Громади отримують аргумент для інвестицій у маршрути
Для громад зростання туристичного збору і кількості платників - це аргумент на користь системного розвитку туризму. Якщо гість уже ночує на території громади, місцева влада може точніше обґрунтовувати витрати на навігацію, інформаційні стенди, благоустрій, громадські вбиральні, паркування, освітлення, доступність, безпекову інфраструктуру, промоцію маршрутів, підтримку туристично-інформаційних центрів і навчання для локального бізнесу.
Водночас важливо не перебільшувати значення самих цифр. Податкове зростання не означає автоматично, що всі туристичні локації стали доступнішими, безпечнішими чи краще підготовленими для гостей. Воно також не показує повної кількості туристів, адже частина поїздок є одноденними, частина проживання може залишатися неформальною, а різні регіони мають різну структуру попиту. Але ці дані дають надійніший орієнтир, ніж загальні враження або сезонні припущення.
Найсильніша практична цінність статистики в тому, що вона допомагає бачити Україну як мережу туристичних напрямків, а не як кілька окремих "розкручених" місць. Київ, Львівщина, Прикарпаття, Закарпаття й Одещина залишаються базовими центрами. Але поруч із ними швидко проявляються області, які можуть отримати більше уваги через короткі маршрути, природу, культурну спадщину, нові формати відпочинку й зростання легальних сервісів.
На що звернути увагу мандрівникам у 2026 році
Плануючи подорож Україною у 2026 році, варто поєднувати популярні напрямки з регіонами, що набирають обертів. Якщо головна мета - стабільна інфраструктура, широкий вибір готелів і багато сервісів, логічно дивитися на Київ, Львів, Івано-Франківську область, Закарпаття, Одещину або Київщину. Якщо ж хочеться менш очевидного маршруту, варто уважніше придивитися до Черкащини, Рівненщини, Волині, Чернівеччини, Полтавщини, Хмельниччини та Житомирщини.
Перед бронюванням бажано перевіряти не лише ціну, а й юридичну та сервісну зрозумілість об'єкта: чи є офіційне підтвердження бронювання, чи прописані умови скасування, чи входить туристичний збір у вартість або сплачується окремо, чи можна отримати документи за проживання, які є правила поселення, чи доступні контакти адміністрації. Для великих груп, корпоративних поїздок і турів це особливо важливо.
Також варто пам'ятати, що високі податкові показники регіону не замінюють перевірку поточної безпекової ситуації. В Україні умови подорожей можуть змінюватися залежно від повітряних тривог, транспортних обмежень, стану доріг, роботи об'єктів і локальних рішень. Тому навіть у популярних туристичних областях варто уточнювати актуальний режим роботи локацій, доступ до укриттів, графіки транспорту й можливі зміни у програмі.
Головний висновок
Підсумки першого півріччя 2026 року показують, що внутрішній туризм в Україні не просто зберігається, а поступово стає структурованішим. Зростають податкові надходження, туристичний збір, кількість платників і кількість податкових агентів. Це означає, що дедалі більша частина ринку гостинності та туристичних послуг працює відкрито, а громади отримують більше даних і ресурсів для розвитку.
Для мандрівників це добра підказка: Україна має не один сезонний центр тяжіння, а кілька рівнів туристичної карти. Є сильні лідери з розвиненою інфраструктурою, є регіони зі швидким зростанням, є області, де організовані подорожі та легальне розміщення тільки набирають темп. Саме між цими точками у 2026 році формуватимуться найцікавіші маршрути для внутрішнього туризму - від Карпат і Львова до Черкащини, Волині, Буковини, Рівненщини та Полісся.