Державне агентство розвитку туризму України оприлюднило нові дані за І півріччя 2026 року: суб’єкти туристичної діяльності сплатили до зведеного бюджету 2,296 млрд грн, а туристичний збір сягнув 174,85 млн грн. Для мандрівників ці цифри важливі не лише як економічна статистика. Вони показують, де в Україні зараз найактивніше працюють готелі, садиби, туроператори, сервіси бронювання та локальна туристична інфраструктура.
Піврічні показники ДАРТ підтверджують те, що добре видно й у щоденній практиці внутрішніх подорожей: український туризм у 2026 році не відновлюється рівномірно, але поступово стає більш системним. Частина регіонів утримує лідерство завдяки вже сформованим потокам гостей, залізничній доступності, гірським і міським маршрутам, подієвому календарю та розвиненій готельній базі. Інші області демонструють помітне зростання з нижчої бази, що може бути сигналом для нових маршрутів, малих готелів, локальних гідів, гастрономічних локацій і громад, які хочуть перетворити короткі поїздки на стабільний туристичний продукт.
За даними ДАРТ, у першому півріччі 2026 року туристичний бізнес сплатив на 17,57% більше податків і зборів, ніж за аналогічний період минулого року. Туристичний збір зріс ще швидше — на 22%. Це важливий маркер, адже туристичний збір напряму пов’язаний із ночівлями у засобах розміщення: готелях, садибах, апартаментах, базах відпочинку та інших легальних об’єктах, які приймають гостей і перераховують збір до місцевих бюджетів.
Що саме показала нова статистика
У загальноукраїнському вимірі перше півріччя 2026 року стало періодом зростання для формального туристичного сектору. ДАРТ посилається на дані Державної податкової служби України, тож ідеться про платежі тих учасників ринку, які працюють у правовому полі: тимчасове розміщення, туристичні послуги, бронювання, супровід туристів і суміжні види діяльності.
| Показник | І півріччя 2026 року | Динаміка до минулого року | Що це означає для туризму |
|---|---|---|---|
| Податки і збори туристичного сектору | 2,296 млрд грн | +17,57% | Бізнес у сфері подорожей, розміщення і бронювання нарощує офіційні платежі |
| Туристичний збір | 174,85 млн грн | +22% | Зростає фіксований потік гостей, які ночують у легальних об’єктах розміщення |
| Платники податків у сфері туризму | 17 951 | +9% | На ринок заходять нові учасники, зокрема малі підприємці |
| Суб’єкти, які сплатили туристичний збір | 6 113 | +7% | Більше готелів, садиб та інших засобів розміщення працюють офіційно |
Ці цифри не слід читати як просте повідомлення про те, що «все зростає». Туризм в Україні й далі працює в умовах війни, різної безпекової ситуації, нерівномірної транспортної доступності та зміненої поведінки мандрівників. Проте саме тому податкова статистика важлива: вона не вимірює настрої або плани, а показує реальні фінансові сліди ринку.
Для туристів така статистика допомагає зрозуміти, які напрямки мають найбільш розвинену пропозицію розміщення і сервісів. Для готельєрів та власників садиб вона показує, де конкуренція вже висока, а де попит може ще не бути повністю забезпечений якісним продуктом. Для громад і регіональних туристичних офісів це індикатор того, чи перетворюються події, маршрути й промоція на доходи місцевих бюджетів.
Київ і Карпати залишаються головними фінансовими центрами туризму
Найбільші суми надходжень від суб’єктів туристичної діяльності у першому півріччі 2026 року припали на Київ, Львівську, Івано-Франківську, Закарпатську та Одеську області. Це очікувана, але важлива конфігурація. Вона поєднує столицю як головний діловий, подієвий і транспортний вузол, Карпатський макрорегіон як найсильнішу зону внутрішнього рекреаційного туризму, а також Одещину як напрямок із великою готельною базою та традиційним літнім попитом.
Київ показав 937,5 млн грн надходжень від туристичного сектору. У структурі цього результату тимчасове розміщення дало 530,6 млн грн, а туристичні послуги — 407 млн грн. Для столиці це відображає не лише класичні туристичні поїздки, а й ширший міський попит: короткі візити, робочі подорожі, культурні події, медичні та освітні поїздки, транзит, розміщення для гостей із регіонів і сервісну роль Києва в українській мобільності.
Львівська область сплатила 349,1 млн грн, із яких 295,2 млн грн припали на тимчасове розміщення. Така структура добре пояснює силу Львова та області як напрямку для ночівель. Львів залишається одним із головних міських центрів внутрішнього туризму, а область поєднує культурні маршрути, гірські поїздки, курортні локації, рекреацію, подієвий календар і зручні залізничні зв’язки.
Івано-Франківська область має 202,8 млн грн туристичних надходжень, із дуже великою часткою тимчасового розміщення — 194,1 млн грн. Це ще раз підтверджує вагу Карпат, Буковелю, Яремчанщини, Верховинщини, Ворохти, Коломиї та малих гірських громад у структурі внутрішніх подорожей. Для мандрівників це означає широкий вибір житла, але також необхідність завчасного планування в пікові дати, особливо на вихідні, свята та періоди шкільних канікул.
Закарпатська область показала 123,6 млн грн і одне з найпомітніших зростань серед лідерів. У сегменті тимчасового розміщення область дала 108,6 млн грн, а приріст цього напряму становив 54,6%. Закарпаття продовжує працювати як багатошаровий туристичний регіон: термальні води, винні й гастрономічні локації, замки, Мукачево, Ужгород, гірські маршрути, садиби, санаторні формати та короткі відпочинкові поїздки.
Одеська область із показником 103,3 млн грн лишається у першій п’ятірці. Її туристичний потенціал у воєнний час залежить від безпекових умов, доступності, режимів роботи локацій і сезонної поведінки мандрівників. Проте податкова статистика свідчить, що область зберігає помітну роль у туристичній економіці, зокрема у сфері розміщення, міських поїздок, культурних сервісів і частково літнього відпочинку там, де це дозволяють чинні умови.
Де туристичний збір зріс найпомітніше
Окремо варто дивитися на туристичний збір, тому що він ближчий до реального потоку гостей із ночівлями. За сумою збору лідирують Київ, Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська та Київська області. Саме ці території акумулюють найбільше легально оформлених ночівель і мають найбільш видиму базу засобів розміщення.
Київ зібрав 37,25 млн грн туристичного збору, Львівська область — 33,96 млн грн, Івано-Франківська — 28,65 млн грн, Закарпатська — 16,76 млн грн, Київська — 9,88 млн грн. Далі у першій десятці йдуть Дніпропетровська, Одеська, Хмельницька, Полтавська та Черкаська області.
Темпи зростання збору показують дещо іншу картину, ніж абсолютні суми. Найдинамічнішими стали Рівненська область із приростом 65%, Закарпатська — 42,5%, Харківська — 42%, Черкаська — майже 40%, Миколаївська — 36%. Для туристичного ринку це цікаво, бо серед лідерів за темпами є не тільки традиційні курортно-гірські напрямки, а й області, де туризм часто тримається на коротких подорожах, локальних подіях, природних локаціях, історичних містах, ділових візитах або відносно новій пропозиції розміщення.
Рівненщина у такому контексті виглядає особливо перспективно для нішевих продуктів: Полісся, природні території, культурна спадщина, гастрономічні події, локальні фестивалі, маршрути вихідного дня, воєнна та історична пам’ять, сімейні короткі поїздки. Високий відсоток зростання не означає, що регіон уже наздогнав Карпати за масштабом туристичного потоку, але сигналізує про пожвавлення офіційного сегмента.
Черкащина також заслуговує на увагу. Область увійшла до десятки за сумою туристичного збору і водночас показала сильний приріст. Для туристів це може означати поступове посилення напрямків навколо Черкас, Канева, Чигирина, Холодного Яру, Дніпровських ландшафтів, локальних активних маршрутів і подій у громадах. Для бізнесу — підказку, що короткі поїздки з Києва, Дніпра, Кропивницького та Полтави можуть давати стабільний попит за умови правильно зібраного продукту.
Що зростання означає для мандрівників
Для людини, яка планує відпочинок Україною, податкова статистика може здаватися сухою. Насправді вона допомагає робити практичні висновки. Якщо регіон має високу суму туристичного збору і багато податкових агентів, там зазвичай легше знайти різні категорії житла, від готелів до садиб. Там частіше є онлайн-бронювання, більший вибір закладів харчування, трансферів, екскурсій, прокату, гідів і супутніх сервісів.
Однак популярність має й зворотний бік. У сильних туристичних регіонах на пікові дати швидше зникають хороші варіанти житла, ціни можуть бути менш гнучкими, а найбільш відомі локації — перевантаженими у вихідні. Тому для Львова, Карпат, Закарпаття, Києва та окремих курортних або подієвих напрямків розумно бронювати завчасно, уточнювати умови скасування, перевіряти логістику і мати резервний план.
Якщо ж область має швидке зростання, але ще не належить до головних туристичних магнітів, це може бути нагодою для цікавішої, менш шаблонної поїздки. Рівненська, Черкаська, Полтавська, Хмельницька, Житомирська, Волинська та інші області часто краще відкриваються через короткі маршрути на два-три дні: місто плюс природна локація, музей плюс гастрономія, подія плюс ніч у садибі, велосипедний або піший маршрут плюс локальний гід.
Водночас зростання офіційних платежів не гарантує однакового рівня сервісу в кожному об’єкті. Мандрівникам і далі варто перевіряти актуальні відгуки, умови безпеки, наявність укриття або правила дій під час повітряної тривоги, доступність транспорту, можливість паркування, опалення чи кондиціонування, умови для дітей, тварин або маломобільних гостей. Туризм стає сильнішим тоді, коли попит поєднується з чесною інформацією.
Що це означає для готелів, садиб і громад
Для готелів, апартаментів, садиб і баз відпочинку нові дані ДАРТ є нагадуванням: офіційна робота дедалі більше стає частиною конкурентної переваги. Туристичний збір — це не лише фіскальний обов’язок. Для громади він може перетворюватися на аргумент для розвитку туристичної навігації, подій, благоустрою, промоції, цифрових мап, інформаційних центрів, маршрутів і партнерств із бізнесом.
Зростання кількості платників податків у сфері туризму до 17 951 також показує, що ринок не закрився у кількох великих гравцях. ДАРТ фіксує приріст фізичних осіб-підприємців у сегменті тимчасового розміщення та туристичних послуг. Це особливо важливо для малих громад, де саме невеликі садиби, локальні екскурсоводи, трансферні сервіси, майстерні, ферми, виноробні, кав’ярні та ремісничі простори часто формують перший реальний туристичний досвід.
Для громад, які хочуть розвивати туризм, піврічна статистика дає кілька практичних уроків. Недостатньо мати одну красиву локацію або фестиваль. Потрібна зв’язка: як доїхати, де переночувати, що робити в погану погоду, де поїсти, як забронювати екскурсію, чи є актуальна сторінка маршруту, чи зрозуміло туристу, скільки часу закладати на поїздку. Саме така зв’язка перетворює інтерес до місця на ночівлю, а ночівлю — на туристичний збір.
Особливо перспективними виглядають регіони, які ростуть не тільки за рахунок великих міст, а й за рахунок малих напрямків. Турист дедалі частіше шукає не абстрактний «відпочинок в Україні», а конкретну відповідь на запит: куди поїхати на вихідні з дітьми, де є термальні води, який маршрут у Карпатах підійде новачкам, де провести спокійний ретрит, що подивитися біля Львова, Києва, Черкас або Ужгорода, де зупинитися дорогою до фестивалю, як поєднати музей, природу й гастрономію.
Чому Карпатський макрорегіон зберігає перевагу
Львівська, Івано-Франківська і Закарпатська області разом залишаються одним із головних туристичних поясів України. Їхня перевага не лише в природі. Карпати сильні тим, що мають багато типів подорожей: активні походи, сімейний відпочинок, wellness і SPA, термальні комплекси, етнокультурні маршрути, гастрономію, залізничну романтику, гірські села, міські вікенди у Львові, Ужгороді, Мукачеві, Коломиї та Івано-Франківську.
Для туриста це означає гнучкість. Якщо погода не дозволяє йти на хребет, можна обрати музей, басейн, дегустацію, прогулянку містом або коротку оглядову поїздку. Якщо немає квитків на один напрямок, можна перебудувати маршрут через сусідній регіон. Якщо високий сезон у Буковелі або Яремче занадто дорогий, можна дивитися на менш розкручені громади, де з’являються нові садиби, кінні маршрути, локальні стежки, культурні простори й сімейні продукти.
Проте саме популярність Карпат робить важливою якість планування. Зростання зборів і податків не скасовує потреби перевіряти доступність маршрутів, погодні умови, правила природоохоронних територій, актуальність стежок, транспортні пересадки та безпекові повідомлення. Для гірських напрямків це не формальність, а частина відповідального туризму.
Столиця як туристичний і сервісний вузол
Київ у статистиці ДАРТ має особливу природу. Це не лише місто для класичного туризму, хоча культурних, музейних, гастрономічних і подієвих причин приїхати до столиці достатньо. Київ одночасно виконує роль ділового центру, залізничного вузла, місця коротких візитів, конференцій, лікування, навчання, зустрічей, міжнародних контактів і транзиту. Тому його туристичні надходження відображають ширший сегмент мобільності.
Для мандрівника це створює плюс: у Києві великий вибір готелів, апартаментів, закладів харчування, музеїв, екскурсій, коворкінгів, сервісів таксі, залізничних і автобусних пересадок. Але є й нюанси: високий попит у дні великих подій, змінений режим роботи окремих локацій, безпекові правила, комендантські обмеження та потреба перевіряти актуальні оголошення перед поїздкою.
Для туристичного бізнесу Київ лишається ринком, де особливо важлива сегментація. Одна аудиторія приїжджає на культурний вікенд, інша — на робочі зустрічі, третя — на сімейні справи, четверта — використовує місто як пересадкову базу перед поїздкою до Карпат, Волині, Поділля або Полісся. Той, хто вміє говорити з конкретним типом гостя, має більше шансів перетворити загальний потік на бронювання.
Нові точки росту: не тільки очевидні напрямки
Серед регіонів із сильними темпами зростання податкових надходжень у сегменті тимчасового розміщення ДАРТ називає Черкаську, Закарпатську та Рівненську області. У туристичних послугах і бронюванні помітний приріст показали Волинська, Чернівецька, Рівненська, Черкаська та Житомирська області. Це важлива підказка для редакційних і бізнесових планів: український туристичний попит поступово розширюється за межі кількох найвідоміших точок.
Волинь може посилюватися завдяки Луцьку, культурним подіям, озерним напрямкам, транскордонній логістиці та коротким маршрутам. Чернівецька область має сильну міську й культурну базу, Буковину, бессарабські та карпатські елементи, гастрономію і потенціал для маршрутів вихідного дня. Житомирщина може працювати через Полісся, природні локації, історичні міста, кам’яні ландшафти, близькість до Києва та нішеві активні формати.
Для туриста ці області цікаві тим, що часто дають більше простору, менше черг і доступніший формат поїздки. Для бізнесу — тим, що там ще можна створювати новий продукт, а не лише конкурувати в переповненій категорії. Для громад — тим, що навіть невелике поліпшення навігації, сторінки маршруту, подієвого календаря або співпраці з садибами може помітно впливати на видимість напрямку.
Як використовувати цю статистику для планування подорожі
Якщо мета — надійний відпочинок із максимальною кількістю сервісів, варто дивитися на регіони з високими абсолютними показниками: Київ, Львівщина, Івано-Франківщина, Закарпаття, Одещина, Київщина. Там легше знайти житло різного рівня, більше варіантів харчування й частіше є сформовані маршрути. Такі напрямки підходять для сімей, мандрівників без авто, гостей із коротким запасом часу та тих, хто не хоче багато імпровізувати.
Якщо мета — новий досвід, менша передбачуваність і локальні відкриття, варто звернути увагу на регіони з високими темпами приросту. Рівненщина, Черкащина, Волинь, Буковина, Полтавщина, Хмельниччина та Житомирщина можуть дати сильні короткі маршрути, особливо якщо поєднати природну локацію, місто, музей, локальну кухню та одну-дві події.
Якщо мета — бізнес-планування, статистика підказує, де вже є сформований попит, а де він тільки структурується. У першому випадку варто працювати з якістю, спеціалізацією та сервісом. У другому — з видимістю, простими пакетами, партнерствами й поясненням маршруту для людини, яка ще не знає, чому має приїхати саме сюди.
Головний висновок для українського туризму
Дані ДАРТ за І півріччя 2026 року показують, що внутрішній туризм в Україні залишається живим економічним сектором, а не лише набором окремих поїздок і сезонних подій. Зростання податків, туристичного збору, кількості платників і податкових агентів свідчить про поступову формалізацію ринку. Це важливо для мандрівників, бо легальний бізнес зазвичай означає більше прозорості. Це важливо для громад, бо туристичний збір може повертатися у розвиток місцевої інфраструктури. Це важливо для підприємців, бо ринок продовжує рухатися, навіть якщо попит став обережнішим і вимогливішим.
Найсильніші позиції зберігають Київ і Карпатський макрорегіон, але нові темпи зростання в Рівненській, Черкаській, Волинській, Чернівецькій, Житомирській та інших областях показують ширшу карту можливостей. Український турист у 2026 році дедалі частіше шукає не просто місце для ночівлі, а зрозумілий сценарій відновлення, дороги, безпеки, природи, культури й сервісу. Саме ті регіони, які зможуть скласти ці елементи в цілісний маршрут, отримають найбільше від нового етапу внутрішнього туризму.
Для планування поїздок це означає просту річ: варто дивитися не тільки на традиційні назви, а й на регіони, де офіційна туристична активність швидко зростає. Там можуть з’являтися найцікавіші маршрути найближчих сезонів — від коротких поїздок на вихідні до нових готельних, гастрономічних, природних і культурних форматів.