У Рівному готують мультимедійну експозицію про втрачені палаци Рівненщини: що це дасть туристам

У Рівненському обласному краєзнавчому музеї стартував проєкт «Рівненщина у XVIII столітті: мультимедійна історична експозиція». Його планують реалізувати за підтримки Українського культурного фонду до 30 жовтня 2026 року. Для туристів це важлива новина не лише з музейного життя: у Рівному готують формат, який має поєднати 3D-реконструкції втрачених палаців, AR-додаток, аудіогід, анімаційні відео, оцифровані музейні колекції та реальні артефакти з фондів. Якщо проєкт буде втілено у заявленому обсязі, місто отримає сильніший культурно-туристичний привід для поїздки, а Рівненщина - сучасніший спосіб розповідати про свою спадщину.

Про запуск проєкту стало відомо 8 червня 2026 року. Йдеться про ініціативу Рівненського обласного краєзнавчого музею, яку музей реалізовує у співпраці з Town Image Studio та кафедрою архітектури і середовищного дизайну Національного університету водного господарства та природокористування. За публічною інформацією, на підтримку проєкту спрямовано трохи більше одного мільйона гривень грантових коштів. Заявлена мета - створити мультимедійну історичну експозицію, що допоможе відвідувачам побачити Рівненщину XVIII століття не як сухий набір дат, а як простір палаців, колекцій, родинних історій, мистецьких речей і культурних трансформацій Волині.

Для туристичного сайту ця тема важлива тому, що вона добре показує новий тип внутрішнього туризму в Україні. Мандрівники дедалі частіше шукають не лише красиву локацію для фото, а зрозумілу історію місця, якісну інтерпретацію, зручну логістику і можливість провести у місті змістовні кілька годин. Рівне давно має музейний потенціал, але часто залишається у тіні Львова, Луцька, Острога, Дубна чи популярних природних напрямків Полісся. Мультимедійна експозиція може допомогти місту заявити про себе як про точку культурного маршруту, а не лише як про транзитний центр між більшими туристичними магнітами.

Що саме планують створити

Ключова ідея проєкту - показати Рівненщину XVIII століття через сучасні цифрові інструменти та автентичні музейні предмети. У відкритому описі згадуються 3D-реконструкції втрачених палаців Рівненщини, AR-додаток, аудіогід та анімаційні відео. Це означає, що майбутній відвідувач зможе не лише читати етикетки біля експонатів, а й уявити зниклу архітектуру, подивитися на історичні об’єкти у відтвореному вигляді, слухати пояснення у зручному форматі та занурюватися в контекст доби через візуальні сценарії.

Окремий акцент зроблено на музейних фондах. У майбутній експозиції мають представити унікальні предмети, серед яких названа корецька порцеляна, гравюри, ікони, меблі та інші артефакти. Частину з них планують показати публіці вперше. Для культурного туризму це принциповий момент: цифрові технології привертають увагу, але справжню довіру й глибину експозиції створюють саме оригінальні речі. Коли 3D-реконструкція поруч із порцеляною, іконою чи предметом інтер’єру пояснює не вигадану атмосферу, а реальний матеріальний світ регіону, відвідувач отримує сильніший досвід.

Також заявлено оцифрування музейних колекцій і публікацію матеріалів на сайті закладу. Для туристів це може бути не менш важливо, ніж сама зала. Перед поїздкою люди зможуть краще зрозуміти, що саме побачать, а після візиту - повернутися до теми онлайн. Для гідів, шкіл, університетів, дослідників, туроператорів і локальних медіа відкриті цифрові матеріали можуть стати основою для нових маршрутів, лекцій, навчальних поїздок і тематичних екскурсій Рівненщиною.

Чому XVIII століття важливе для туристичної історії Рівненщини

XVIII століття для Волині та нинішньої Рівненщини - це період складних політичних, культурних і соціальних змін. Для туриста ця тема може здатися вузькою лише на перший погляд. Насправді саме вона дозволяє пояснити, чому регіон має так багато палацових, шляхетських, сакральних, освітніх і ремісничих сюжетів. Рівненщина не зводиться до одного міста чи одного замку: її історія розсипана між колишніми резиденціями, монастирями, містечками, торговими шляхами, родинними маєтками, музейними предметами і локальними пам’ятями.

Туристичний потенціал таких тем зазвичай розкривається тоді, коли минуле стає видимим. Якщо палац зберігся, його легко включити в маршрут. Якщо від нього залишилися лише фрагменти, архівні згадки або предмети з інтер’єру, потрібна якісна інтерпретація. Саме тут 3D-реконструкції та AR можуть бути корисними: вони не замінюють наукову роботу й не мають перетворювати історію на атракціон, але допомагають людині побачити масштаб утраченого середовища.

Для Рівного це особливо актуально. Місто має сильний краєзнавчий музей, історичну будівлю на Драгоманова, Музей бурштину, літературний контекст, пам’ять про родини, які впливали на розвиток регіону, і зручне розташування для поїздок до Острога, Дубна, Тараканівського форту, Клевані, Корця та інших напрямків. Мультимедійна експозиція може стати тим «вхідним залом», з якого мандрівник починає краще читати всю область.

Що це змінює для мандрівників

Найпрактичніша зміна - у Рівному може з’явитися новий змістовний пункт для міського маршруту. Нині багато туристів планують Рівненщину через великі й добре відомі локації: Тунель кохання у Клевані, Острозький замок та академію, Дубенський замок, Тараканівський форт, природні локації Полісся, монастирі та старі містечка. Саме Рівне в таких маршрутах іноді отримує роль ночівлі, пересадки або короткої кавової зупинки. Сучасна експозиція в обласному музеї може змінити цей баланс.

Якщо турист має дві-три години у місті, якісний мультимедійний музейний блок дає йому зрозумілу відповідь на питання: навіщо зупинитися саме тут. Відвідувач може зайти до музею, побачити речі з фондів, через реконструкції уявити втрачені палаци, а далі вже планувати виїзд до конкретних місць області. Для родин це комфортний формат у погану погоду або в спекотний день. Для старших мандрівників - менш виснажливий спосіб отримати історичний контекст без довгих переїздів. Для молоді й студентів - місток між класичною історією та цифровими інструментами.

Важливо й те, що мультимедіа може зробити музей зрозумілішим для людей, які не мають глибокої історичної підготовки. Не кожен відвідувач одразу розпізнає значення порцеляни, гравюри чи меблів XVIII століття. Але якщо предмет показаний у ширшому середовищі - з поясненням, аудіосупроводом, візуальною реконструкцією і доступною логікою маршруту експозицією, він перестає бути «старою річчю за склом» і стає частиною живої історії регіону.

Як туристам планувати візит до музею

Рівненський обласний краєзнавчий музей розташований на вулиці Драгоманова, 19. За інформацією музею, графік роботи - з вівторка до неділі з 10:00 до 18:00, каса працює до 17:30, понеділок є вихідним. Перед поїздкою варто перевірити актуальний розклад на сайті або сторінках музею, адже виставки, екскурсії, технічні роботи, безпекові умови чи воєнні обмеження можуть змінювати плани навіть у добре організованих закладах.

Оскільки нова мультимедійна експозиція ще перебуває у процесі реалізації, туристам не варто сприймати цю новину як повідомлення про вже відкриту залу. Наразі це анонсований і підтриманий проєкт, який мають втілити до кінця жовтня 2026 року. Найрозумніша стратегія для мандрівника - стежити за оголошеннями музею ближче до осені, уточнювати дату відкриття, умови відвідування, наявність аудіогіда, роботу AR-додатку, потребу в попередній реєстрації та можливість замовити екскурсію.

Водночас сам музей уже зараз може бути частиною маршруту Рівним. Його варто поєднувати з прогулянкою центральною частиною міста, локальними кав’ярнями, Музеєм бурштину, міськими парками, архітектурними об’єктами і виїздами за межі Рівного. Для туриста, який планує вихідні в області, краєзнавчий музей може стати першим пунктом: спочатку зрозуміти регіон у залі, а потім побачити його в дорозі.

Кому буде корисна майбутня експозиція

Найочевидніша аудиторія - культурні туристи, які люблять музеї, історію, палаци, старі міста і маршрути спадщини. Для них проєкт може стати новим аргументом на користь Рівного: не просто «заїхати дорогою», а запланувати повноцінний музейний блок. Друга важлива аудиторія - сім’ї з дітьми середнього та старшого шкільного віку. Саме для них 3D, AR, аудіо та анімація можуть зробити складну історичну тему значно доступнішою.

Третя аудиторія - вчителі, викладачі, студентські групи, освітні центри та школи, які шукають змістовні виїзні заняття. Якщо експозиція матиме якісний сценарій і зрозумілу навігацію, її можна буде використовувати для уроків історії, культурології, архітектури, краєзнавства, музейної справи, дизайну, цифрової гуманітаристики. Це важливо для внутрішнього туризму, бо навчальні поїздки часто формують сталі маршрути на роки.

Четверта аудиторія - гіди, туроператори, готелі, садиби та локальні туристичні бізнеси. Для них нова експозиція може стати готовим контентним ядром. Замість загальної фрази «Рівненщина має цікаву історію» можна буде пропонувати конкретний маршрут: Рівне як вступ до XVIII століття регіону, далі - замки, палацові місця, старі містечка, сакральні пам’ятки, природні локації та гастрономічні зупинки.

Чому цифровий формат не скасовує реальної подорожі

Іноді цифровізацію музеїв помилково сприймають як заміну фізичному візиту: мовляв, якщо колекція буде онлайн, турист уже не поїде. Насправді для якісного туризму це працює навпаки. Добре підготовлені цифрові матеріали часто стають першим контактом із місцем і мотивують людину приїхати. Відвідувач бачить реконструкцію, читає історію, розуміє, що за предметами стоїть реальний музей, і додає його до маршруту.

Для Рівненщини це особливо перспективно, бо область має багато розосереджених сюжетів. Онлайн-колекції, аудіогід і мультимедійні пояснення можуть підготувати туриста до складнішої подорожі: наприклад, до Острога, Дубна, Корця, Клевані чи малих громад, де історія потребує пояснення. Цифровий рівень не зменшує значення дороги, а робить її осмисленішою.

Важливо тільки, щоб цифрові інструменти не стали самоціллю. Туристична цінність проєкту буде залежати від точності реконструкцій, якості текстів, зручності аудіогіда, логіки маршруту залами, доступності для різних відвідувачів і чесного пояснення, де ми маємо науково підтверджені факти, а де - реконструктивну гіпотезу. Саме така уважність формує довіру до музею і до регіону.

Можливий вплив на туризм Рівненщини

Якщо проєкт буде реалізований якісно, він може дати Рівненщині кілька практичних результатів. По-перше, посилити Рівне як стартову точку культурних маршрутів областю. По-друге, створити новий привід для повторних візитів до краєзнавчого музею. По-третє, допомогти гідам і туроператорам пояснювати складну палацову та волинську спадщину простішою мовою. По-четверте, зробити музейні фонди видимішими для людей, які раніше не асоціювали область із багатою матеріальною культурою XVIII століття.

Для місцевої економіки такі проєкти теж мають значення. Турист, який залишається в місті на кілька годин довше, користується кафе, транспортом, готелем, екскурсійними послугами, купує квитки, сувеніри або локальні продукти. Один музейний проєкт сам по собі не змінює всю туристичну модель області, але він може стати якісною ланкою в ширшому ланцюгу: музей - екскурсія - місто - область - повторний візит.

Окремо варто згадати іміджевий ефект. Коли регіон інвестує в сучасну музейну інтерпретацію, він показує, що спадщина не є лише минулим. Вона може бути ресурсом освіти, туризму, локальної ідентичності, креативних індустрій і міжрегіональної співпраці. Для України, де багато об’єктів культурної спадщини пошкоджено або втрачено через війну, вміння цифрово зберігати, пояснювати й показувати історію набуває ще більшої ваги.

Що варто зробити туристам ближче до відкриття

Коли музей оголосить дату відкриття експозиції, мандрівникам варто перевірити кілька практичних речей. Насамперед - чи працюватиме експозиція у звичайному режимі музею або за окремим графіком. Далі - чи потрібен власний смартфон для AR-додатку, чи буде доступний аудіогід без додаткового обладнання, чи передбачені екскурсії для груп, чи є адаптовані пояснення для дітей, людей старшого віку та відвідувачів із різними потребами.

Також варто уточнити, скільки часу заклад рекомендує на перегляд. Якщо експозиція буде насиченою, її краще не ставити між двома переїздами з запасом у 20 хвилин. Для якісного музейного досвіду варто закладати щонайменше годину, а для глибшого візиту з екскурсією - більше. Після музею логічно залишити час на прогулянку центром Рівного або на каву, щоб не перетворювати культурну подорож на поспіх.

Для групових поїздок бажано заздалегідь домовлятися з музеєм. Якщо експозиція справді приверне увагу шкіл, університетів, туристичних клубів і гідів, у перші тижні після відкриття може бути підвищений попит. Попереднє планування допоможе уникнути накладок і зробити візит комфортним.

Редакційний висновок

Проєкт «Рівненщина у XVIII столітті: мультимедійна історична експозиція» варто сприймати як перспективний крок для культурного туризму в Рівному. Він ще не є готовою туристичною локацією в повному сенсі, але вже зараз показує напрям, у якому може розвиватися музейна пропозиція регіону: більше контексту, більше видимості для фондів, більше цифрових інструментів, більше зв’язку між міським музеєм і маршрутами областю.

Для туристів це означає просту річ: Рівне варто тримати в полі зору на осінь 2026 року. Якщо експозицію відкриють у заявлені терміни й вона працюватиме у зручному для відвідувачів форматі, краєзнавчий музей може стати одним із найцікавіших культурних приводів для поїздки до міста. А для Рівненщини це шанс показати свою спадщину не як периферійну історію, а як повноцінний маршрут українського внутрішнього туризму.