У Львові триває виставка «ТУТ»: чому її варто додати до культурного маршруту містом

У Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького триває виставка «ТУТ: Василь Ярич, Олександр Дяченко, Олександр Бабак». Експозиція відкрита з 12 червня до 19 липня 2026 року у головній будівлі музею на проспекті Свободи, 20. Для гостей Львова це не просто чергова мистецька подія у міській афіші, а зручний і змістовний привід додати до маршруту один із ключових музейних майданчиків центру міста.

Тема виставки побудована навколо поняття «тут» як місця, присутності, тілесності й способу перебування людини у світі. У залах поєднані скульптури двох авторів та масштабний живопис, що дозволяє побачити сучасне українське мистецтво не як ізольований музейний об’єкт, а як живу розмову про простір, пам’ять, тіло, час і відчуття належності. Саме тому виставка має виразний туристичний потенціал: вона працює і для тих, хто спеціально цікавиться мистецтвом, і для мандрівників, які хочуть глибше зрозуміти культурний Львів поза найочевиднішими листівковими локаціями.

Що саме показують у музеї

Експозиція об’єднує роботи трьох відомих українських митців: скульптора Василя Ярича, скульптора Олександра Дяченка та живописця Олександра Бабака. За інформацією музею, на виставці представлено дванадцять пластичних творів Василя Ярича, сім скульптур Олександра Дяченка і понад десять масштабних живописних полотен Олександра Бабака. Хронологічно виставка охоплює роботи, пов’язані з творчими пошуками авторів від 1984 до 2026 року.

Це важливо для туриста, який не завжди має час на спеціальну підготовку перед музеєм. Виставка дає можливість побачити не один окремий епізод, а цілу лінію розвитку художньої мови трьох митців. Тут є пластика, бронза, гіпс, великі живописні площини, твори з уже впізнаваних серій і роботи, які публіка бачить уперше. Така концентрація робить відвідування самодостатнім: навіть якщо це єдиний музейний пункт у короткій поїздці до Львова, він не виглядатиме випадковим.

Окрему увагу варто звернути на нові твори, вперше представлені публіці. Серед них музей називає скульптурну композицію Василя Ярича «Адам і Єва» 2026 року, виконану в гіпсі, бронзову «Піраміду» Олександра Дяченка 2025-2026 років та картину Олександра Бабака «Ноги» 2026 року, виконану акрилом на полотні. Для поціновувачів сучасного українського мистецтва це сильний аргумент прийти саме зараз, а не відкладати знайомство з експозицією на невизначене майбутнє.

Чому це туристична подія, а не лише виставкова афіша

Львів часто сприймають через архітектуру, кав’ярні, площу Ринок, храми, оглядові точки й старі вулиці. Але міський туризм у 2026 році дедалі більше залежить від того, чи може місто запропонувати гостям якісний культурний зміст між прогулянками, ресторанами та екскурсіями. Виставка «ТУТ» добре працює саме в цій ролі: вона розташована в центрі, має чіткі дати, зрозумілий графік, відносно короткий горизонт відвідування і достатню мистецьку вагу, щоб стати основою окремого культурного маршруту.

Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького розташований на проспекті Свободи, тобто в зоні, яку більшість гостей міста все одно проходить під час першого або другого дня подорожі. Це дозволяє легко поєднати виставку з Оперним театром, проспектом Свободи, старим центром, пішохідними екскурсіями, книгарнями, кав’ярнями й вечірніми подіями. Для туристів, які приїжджають потягом на вихідні, така локація має практичну перевагу: не потрібно будувати складну логістику або витрачати багато часу на переїзди.

Водночас виставка додає маршруту спокійнішого, глибшого виміру. Вона підходить для тих, хто вже бачив основні пам’ятки Львова і шукає новий привід повернутися до міста. Вона також корисна для гідів, які формують авторські прогулянки про сучасну українську культуру, мистецький Львів, зв’язки між Києвом, Галичиною, Полтавщиною та ширшим українським художнім середовищем.

Коротко про митців

Василь Ярич народився 1951 року в селі Велика Тур’я на Івано-Франківщині. Він закінчив Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва у 1979 році, працює у станковій та монументальній скульптурі, використовує бронзу, камінь, дерево й теракоту. Серед його відомих робіт - пам’ятник королю Данилові у Львові, пам’ятник «Просвіті», меморіальний комплекс «Борцям за волю України» у Стрию та сотні скульптурних творів. Для Львова присутність Ярича в експозиції має окремий локальний резонанс, адже частина його монументальних робіт уже вписана у міський і регіональний простір.

Олександр Дяченко народився 1956 року в Києві в родині художників, також закінчив Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва у 1979 році. Він працює з каменем, керамікою та бронзою. Серед його помітних монументальних робіт - пам’ятник Омелянові Ковчу на території колишнього концтабору Майданек у Польщі, меморіал пам’яті жертв Голокосту в Мелітополі, меморіальна композиція Миколі Амосову у Києві та фонтан у залі Національного банку України. Для туриста ці біографічні деталі допомагають зрозуміти, що експозиція не обмежується камерним мистецьким колом: її автори працювали з публічним простором і темами історичної пам’яті.

Олександр Бабак народився 1957 року в Києві, навчався у Республіканській художній школі імені Тараса Шевченка та Київському художньому інституті, належить до представників Нової української хвилі. Він був учасником артгурту «Живописний заповідник» і творчого об’єднання «ЧервонеЧорне». У його творчій біографії є і станковий живопис, і монументальні проєкти, зокрема художнє оформлення станцій метро «Видубичі» та «Осокорки» у Києві. На львівській виставці можна побачити твори з його відомих серій «Хмари», «Grisaille» та «Рікою».

Практична інформація для відвідувачів

Перед поїздкою варто перевірити актуальний графік музею, особливо якщо візит планується в день повітряних тривог, державних подій або змін у роботі міських установ. Для груп, екскурсій і туристичних операторів бажано заздалегідь уточнювати умови прийому, адже центральні музеї Львова влітку можуть мати щільніший потік відвідувачів.

Кому виставка буде найцікавішою

Найперше ця подія підійде мандрівникам, які планують культурний вікенд у Львові й хочуть доповнити класичну прогулянку музеєм із сучасним змістом. Виставка не вимагає багатогодинного занурення, але достатньо насичена, щоб залишити відчуття повноцінного культурного досвіду. Її можна поставити в середину дня, коли туристи вже втомилися від відкритого міського простору, або навпаки зробити стартовою точкою маршруту центральним Львовом.

Виставка також доречна для студентських груп, викладачів, художніх шкіл, архітекторів, дизайнерів і всіх, хто цікавиться взаємодією скульптури та живопису. Для таких аудиторій «ТУТ» може стати навчальним маршрутом: тут можна говорити про матеріали, масштаб, тілесність, монументальне мислення, українські мистецькі школи і про те, як роботи різних поколінь входять у спільний простір однієї експозиції.

Для сімей із підлітками виставка може бути зручним способом показати сучасне мистецтво без відчуття надмірної академічності. Важливо лише налаштувати очікування: це не інтерактивна розважальна локація, а музейна експозиція, яка краще сприймається через уважний огляд і розмову. Якщо підліток цікавиться малюванням, скульптурою, дизайном, фотографією або урбаністикою, така зупинка у Львові може виявитися значно продуктивнішою, ніж черговий швидкий огляд популярної пам’ятки.

Як включити виставку у маршрут Львовом

Найпростіший сценарій - поєднати музей із пішою прогулянкою центральною частиною міста. Проспект Свободи зручний як орієнтир: звідси легко вийти до Оперного театру, площі Ринок, вулиць старого міста, книгарень, кав’ярень і вечірніх концертних локацій. Для гостей, які приїхали на один день, музей можна поставити після ранкової прогулянки або перед вечерею, залишивши достатньо часу на дорогу до вокзалу чи готелю.

Для дводенного маршруту виставка добре працює в парі з іншими культурними просторами Львова. Один день можна присвятити історичному центру, сакральній архітектурі та міським панорамам, а другий - музеям, галереям і спокійнішому знайомству з мистецьким середовищем. Такий підхід особливо корисний у спекотні літні дні або під час нестабільної погоди, коли частину програми краще перенести в приміщення.

Гідам і малим туроператорам варто розглядати «ТУТ» як додатковий тематичний акцент для маршрутів про українське мистецтво другої половини ХХ - початку ХХІ століття. Виставка дозволяє говорити не лише про Львів як місто спадщини, а й про Львів як активний майданчик сучасної культурної комунікації. Це важлива зміна оптики: турист бачить місто не застиглим історичним декором, а живим місцем, де триває мистецький процес.

Чому подія важлива для туристичного Львова

Сильна музейна афіша допомагає Львову утримувати позицію одного з головних культурних напрямків України. У воєнний час міські подорожі дедалі частіше мають відновлювальний характер: люди їдуть не лише «подивитися», а й зібратися з думками, побути в іншому середовищі, підтримати українські інституції, провести час із родиною або друзями без надмірного шуму. Музей у такому контексті стає не запасним варіантом на випадок дощу, а повноцінною частиною якісного відпочинку.

Виставка «ТУТ» підсилює саме такий формат подорожей. Вона не перетворює мистецтво на атракціон, але робить його доступним для міського маршруту. Центральна локація, зрозумілі дати, помірна вартість квитків і поєднання відомих авторів із новими роботами створюють добру основу для відвідування як індивідуальними туристами, так і невеликими групами.

Для готелів, апартаментів, екскурсійних бюро й ресторанів це також корисний інформаційний привід. Гостям Львова часто потрібна не загальна порада «сходіть у музей», а конкретна відповідь, куди піти сьогодні або завтра, що там відбувається і скільки часу варто закласти. «ТУТ» відповідає на цей запит: подія має назву, термін, адресу, вартість, зміст і зрозумілу прив’язку до центрального туристичного простору міста.

На що звернути увагу під час відвідування

Під час огляду варто не поспішати з переходом від роботи до роботи. Назва «ТУТ» підказує повільніший ритм: експозиція побудована не тільки навколо об’єктів, а й навколо відчуття присутності. Скульптура в такому просторі працює через об’єм, тінь, матеріал і дистанцію, а живопис - через масштаб, колір, поверхню й рух погляду. Якщо дати собі час, виставка починає сприйматися не як набір імен, а як спільна розмова трьох художніх світів.

Туристам, які рідко ходять на сучасне мистецтво, не обов’язково намагатися одразу «розшифрувати» всі смисли. Достатньо звернути увагу на те, як твори змінюють сприйняття простору: де виникає відчуття ваги, де - руху, де - напруги, де - тиші. Такий спосіб огляду робить виставку доступнішою і дозволяє отримати власний досвід без страху перед мистецькою термінологією.

Для тих, хто вже добре знає Львів, виставка може стати приводом подивитися на центр міста уважніше. Після музею варто пройтися проспектом Свободи не лише як туристичною віссю, а як простором, де поруч існують різні пласти міської культури: історична архітектура, пам’ятники, книжкові й кавові маршрути, театральне життя, музейні інституції та сучасні виставкові проєкти.

Висновок для мандрівників

Виставка «ТУТ» у Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького - один із тих літніх культурних приводів, які роблять поїздку до Львова змістовнішою без складної підготовки. Вона має чіткий часовий проміжок до 19 липня 2026 року, зручну центральну адресу, зрозумілий графік і достатньо сильний мистецький склад, щоб бути не другорядною зупинкою, а самостійним пунктом маршруту.

Для туристів це можливість побачити Львів не лише через минуле, а й через сучасне українське мистецтво. Для міста - ще один доказ, що культурний туризм тримається не тільки на спадщині, а й на актуальних подіях, які змушують гостей повертатися, планувати нові вікенди й відкривати знайомі вулиці з іншого боку.