Львівщина за перші п’ять місяців 2026 року зібрала понад 32,2 млн грн туристичного збору, що більш ніж на 7,5 млн грн перевищує результат аналогічного періоду минулого року. Для мандрівників і туристичного бізнесу це важливий сигнал: попит на подорожі областю тримається не лише на Львові як міському напрямку, а й на курортах, природних територіях, культурній спадщині та активному відпочинку.
Підсумки озвучили 11 червня під час брифінгу у Львівській обласній військовій адміністрації. За даними департаменту спорту, молоді та туризму Львівської ОВА, лише у травні туристичний збір становив 9,7 млн грн. Найбільші надходження забезпечили Львівська, Східницька, Трускавецька, Козівська та Славська громади. Окремо в області назвали найвідвідуваніші туристичні локації квітня: серед них історико-культурний заповідник «Тустань», Національний природний парк «Сколівські Бескиди», музей «Дрогобиччина», Ведмежий притулок «Домажир» і туристична локація «Гніздо Яструба».
Для туристичного сайту ця новина важлива не тільки як фінансова статистика. Туристичний збір є одним із найпомітніших індикаторів того, де мандрівники фактично ночують, які громади конвертують інтерес у проживання, і які напрямки можуть розраховувати на додаткову увагу готелів, садиб, гідів, ресторанів, перевізників та організаторів турів. Львівщина у 2026 році показує саме таку змішану модель: сильне міське ядро, потужні курортні громади, Карпати, заповідники, музеї, сімейні й активні маршрути.
Що саме змінилося у туристичному зборі Львівщини
За січень-травень 2026 року до місцевих бюджетів громад Львівської області надійшло понад 32,2 млн грн туристичного збору. Порівняно з аналогічним періодом минулого року приріст становить більш ніж 7,5 млн грн. Це не означає автоматично, що кількість туристів зросла на такий самий відсоток: на суму збору впливають структура проживання, тривалість поїздок, завантаження готелів, активність офіційно зареєстрованих об’єктів розміщення та сезонність. Але в будь-якому разі цифра демонструє живий попит на розміщення у регіоні.
Особливо показовим є травень. 9,7 млн грн за один місяць — це вже передлітній результат, коли частина мандрівників планує короткі city break у Львові, оздоровчі поїздки до бальнеологічних курортів, вікенди у Сколівських Бескидах, замкові маршрути, подієві поїздки й сімейний відпочинок на природі. Для готелів і садиб це період, коли варто аналізувати не лише заповнюваність номерів, а й структуру гостей: хто приїжджає на одну ніч, хто залишається на вихідні, а хто планує довшу рекреацію.
Туристичний збір також показує, що Львівщина продовжує виконувати роль одного з головних безпечніших тилових туристичних регіонів України. Йдеться не про масовий безтурботний туризм, а про адаптовані до воєнного часу формати: короткі поїздки, подорожі до родини, відновлювальний відпочинок, культурні вікенди, робочі поїздки з туристичним продовженням, рекреаційні програми для військових і ветеранів, поїздки для дітей та освітніх груп.
Громади-лідери: Львів, Східниця, Трускавець, Козова і Славське
Найбільші надходження туристичного збору у травні забезпечила Львівська громада — 4,63 млн грн. Це очікувано: Львів залишається найсильнішим міським туристичним центром області, куди приїжджають за архітектурою, гастрономією, музеями, подіями, діловими зустрічами, залізничними пересадками та короткими культурними маршрутами. Місто має широку готельну базу, різні цінові категорії проживання і велику кількість причин залишитися хоча б на ніч.
Другий сильний полюс — курортна Східниця, яка у травні забезпечила 1,85 млн грн туристичного збору. Для Львівщини це важливий показник оздоровчого й wellness-туризму. Східниця працює не як класичний екскурсійний напрямок на кілька годин, а як місце для проживання, лікувально-оздоровчих програм, відновлення, прогулянок, джерел мінеральних вод і спокійнішого відпочинку в передгір’ї Карпат. Саме такі поїздки зазвичай дають громаді стабільніші ночівлі.
Трускавецька громада з результатом 1,59 млн грн також підтверджує вагу курортного сегмента. Трускавець давно є одним із найвідоміших українських бальнеологічних курортів, і навіть у складних умовах ринок оздоровчих подорожей залишається актуальним. Для гостей це напрямок, де туристична мотивація поєднується з медичними, профілактичними й відновлювальними цілями. Для бізнесу — приклад того, як лікувальна база, готелі, харчування, прогулянкові маршрути й сервісна інфраструктура разом формують туристичну економіку громади.
Козівська громада, яка отримала понад 311 тис. грн, і Славська громада з понад 196 тис. грн демонструють інший профіль попиту. Славське традиційно асоціюється з гірським відпочинком, активними маршрутами, садибами, короткими поїздками у Карпати та сезонними коливаннями між зимою і літом. Козівська громада важлива як територія з природним, локальним і рекреаційним потенціалом, де туристичні надходження можуть зростати через краще пакування маршрутів, подієві формати, локальні продукти та розвиток офіційного розміщення.
| Показник | Дані за 2026 рік | Що це означає для туризму |
|---|---|---|
| Туристичний збір за січень-травень | понад 32,2 млн грн | Регіон має стабільний попит на ночівлі й офіційне розміщення |
| Приріст до аналогічного періоду 2025 року | понад 7,5 млн грн | Львівщина посилює позиції як напрямок внутрішніх подорожей |
| Туристичний збір у травні | 9,7 млн грн | Передлітній сезон уже дав помітне навантаження на готелі й садиби |
| Лідер серед громад у травні | Львівська громада — 4,63 млн грн | Міський туризм і ділові поїздки залишаються ядром попиту |
| Сильні курортні громади | Східницька — 1,85 млн грн, Трускавецька — 1,59 млн грн | Оздоровчий і відновлювальний туризм продовжують працювати |
Які локації найкраще показали себе за відвідуваністю
Окремий блок даних стосується відвідуваності туристичних локацій області у квітні. Найбільше відвідувачів зафіксували в історико-культурному заповіднику «Тустань» — понад 21 тис. осіб. Це логічно: Тустань поєднує кілька сильних складових для внутрішнього туризму. Тут є впізнавана середньовічна спадщина, скельний ландшафт, музейна інтерпретація, маршрути для прогулянок, фотогенічність і можливість включити локацію в ширшу подорож до Східниці, Сколівських Бескидів або Дрогобича.
Національний природний парк «Сколівські Бескиди» з показником 15,2 тис. відвідувачів підтверджує, що природний туризм у Львівській області не є другорядним додатком до міських екскурсій. Для багатьох мандрівників саме парк стає причиною виїхати за межі Львова: на легші прогулянкові маршрути, до водоспадів, на оглядові точки, у села поруч із горами, до садиб і локальних закладів харчування. Важливо, що такі території потребують не тільки промоції, а й відповідального управління потоком, маркування, безпеки, інформування й екологічної культури.
Музей «Дрогобиччина», який відвідали майже 5 тис. людей, показує потенціал Дрогобича як культурного міста для окремого маршруту, а не лише зупинки між Львовом і курортами. Дрогобич має сильну історичну ідентичність, дерев’яну сакральну архітектуру, солеварну спадщину, міські прогулянки, кав’ярні й добру логіку для поєднання з Трускавцем, Бориславом, Східницею та Нагуєвичами. Для туроператорів це напрямок, де можна робити не шаблонну екскурсію, а повноцінний культурний день.
Ведмежий притулок «Домажир» із 3,6 тис. відвідувачів демонструє попит на сімейний, природничий та етичний туризм біля Львова. Це формат, який добре працює для мандрівників з дітьми, шкільних груп, коротких виїздів без ночівлі та гостей, які хочуть поєднати Львів із природною локацією. Туристична локація «Гніздо Яструба», яку відвідали 3,4 тис. людей, доповнює цю картину: попит є не тільки на класичні музеї, а й на місця з активним, рекреаційним або видовим компонентом.
Чому Тустань залишається головним магнітом за межами Львова
Понад 21 тис. відвідувачів у Тустані за місяць — це не просто успіх однієї пам’ятки. Це показник того, що мандрівники шукають комплексні місця, де історія не існує окремо від природи, а туристична інфраструктура дає можливість провести кілька годин із користю. Тустань має сильний візуальний образ, зрозумілу історичну тему, музейне наповнення і добру сумісність із маршрутом вихідного дня.
Для Львівщини це особливо цінно, бо Тустань допомагає розосереджувати туристичний потік за межі обласного центру. Якщо гість Львова залишається в регіоні ще на день заради Тустані, Сколівських Бескидів, Дрогобича або курортів, виграє не лише одна локація. Додатковий попит отримують перевізники, гіди, ресторани, кав’ярні, садиби, сувенірні виробники, локальні ферми й малі громади, які раніше могли залишатися поза основною туристичною мапою.
Туристична сила Тустані також у тому, що вона підходить для різних аудиторій. Для сімей це безпечна й змістовна поїздка на природу. Для шкільних груп — історія, яку легко пояснити через простір. Для іноземних гостей у майбутньому — приклад української середньовічної спадщини за межами великих міст. Для внутрішніх туристів — можливість побачити Карпати не лише як гори, а як культурний ландшафт.
Курорти Львівщини: не тільки лікування, а й довші подорожі
Східниця і Трускавець у статистиці туристичного збору показують, що курортна модель на Львівщині залишається однією з найстійкіших. На відміну від одноденних екскурсій, курортний відпочинок зазвичай передбачає ночівлі, харчування, процедури, прогулянки, додаткові послуги й повторні візити. Саме тому ці громади помітні в туристичному зборі навіть тоді, коли новинний фокус часто забирають фестивалі, маршрути або міські події.
Для туриста у 2026 році курорти Львівщини цікаві тим, що їх можна комбінувати. Трускавець дає класичний санаторно-курортний формат і міську інфраструктуру. Східниця — спокійніший ритм, джерела, прогулянки й близькість до гірських локацій. Дрогобич додає культурний день. Борислав і околиці можуть посилювати маршрут індустріальною, природною та локальною спадщиною. Тустань і Сколівські Бескиди роблять поїздку більш насиченою без потреби їхати далеко.
Для готелів і садиб важливо не зупинятися на базовому описі «проживання біля джерел» або «відпочинок у Карпатах». Сучасний мандрівник частіше шукає готовий сценарій: де гуляти, куди поїхати на пів дня, що подивитися з дітьми, як дістатися без авто, які маршрути безпечні за погодою, де є укриття або актуальна інформація, як поєднати оздоровлення з легкою екскурсійною програмою. Саме такі сценарії можуть збільшувати тривалість перебування.
Активний туризм і Славське: літній сезон після зимового іміджу
Славська громада в туристичній свідомості багатьох українців досі міцно пов’язана із зимою, лижами й гірськими вікендами. Але статистика туристичного збору і загальний попит на Карпати показують: літній активний туризм має не менший потенціал, якщо його правильно пояснювати. Піші прогулянки, оглядові маршрути, легкі підйоми, велопрогулянки, сімейний відпочинок у садибах, чан, локальна кухня, трансфери до природних локацій — усе це може працювати в сезоні, коли снігу немає.
Для Львівщини важливо, щоб гірські громади не конкурували лише ціною проживання. Їхня перевага — у близькості до залізниці, відносній доступності зі Львова, різноманітності садиб і можливості створювати короткі маршрути для людей без великого гірського досвіду. Під час війни саме такі мандрівки часто обирають сім’ї, невеликі компанії, батьки з дітьми, люди, які хочуть відновитися після стресу, і ті, хто не готовий до складних походів.
«Терапія мандрами»: туризм як відновлення, а не тільки дозвілля
Окремої уваги заслуговує проєкт «Терапія мандрами», який на Львівщині реалізують для захисників, захисниць та членів їхніх родин. У травні в межах ініціативи відбулося 10 мандрівок, участь у яких взяли 270 осіб. Програма включала сходження на гору Маківка, відвідування Тустані й Нагуєвичів, сплави на річках Стрий і Стир, кінні мандрівки та інші рекреаційні заходи.
Цей напрям важливий для всієї української туристичної галузі. В умовах війни туризм дедалі частіше виконує не лише розважальну, а й відновлювальну, соціальну та терапевтичну функцію. Добре організована мандрівка може дати людині зміну середовища, фізичну активність, безпечну групову взаємодію, контакт із природою, відчуття нормальності й підтримки. Для ветеранів і родин військових такі програми потребують особливо уважного підходу: професійного супроводу, зрозумілої логістики, реалістичного навантаження, поваги до досвіду учасників і відсутності показовості.
Для туристичного бізнесу «Терапія мандрами» є сигналом, що майбутнє відновлювального туризму в Україні не можна зводити до спа або красивих краєвидів. Йдеться про відповідальну організацію простору, маршруту, сервісу і комунікації. Гіди, садиби, перевізники, інструктори, музейники й організатори активного відпочинку мають навчатися працювати з різними групами мандрівників, зокрема з ветеранами, людьми після травм, родинами військових і тими, кому потрібен делікатний темп.
Sirka Camp, водний відпочинок і Яворівське озеро
Під час брифінгу також презентували діяльність Sirka Camp — відпочинково-туристичного комплексу на березі Яворівського озера, а також проєкту Sirka Sport, який популяризує активний відпочинок і водні види спорту на Львівщині. Для області це ще один важливий штрих: туристична карта регіону не обмежується історичним Львовом, курортами й горами. Водна рекреація, кемпінгові формати, спортивні активності та нові простори відпочинку можуть поступово створювати альтернативні маршрути для літа.
Яворівський напрямок має цікаве положення: він близький до Львова, пов’язаний із природою, підходить для коротких виїздів і може розвиватися як зона активного дозвілля. Якщо такі локації отримують якісний сервіс, безпечну організацію, зрозумілі правила перебування біля води, доступну інформацію про доїзд і бронювання, вони можуть забирати частину попиту на одноденні та дводенні поїздки. Для Львова це корисно, бо дозволяє пропонувати гостям не тільки центр міста, а й відпочинок за його межами.
Camino Ruteno і довгі маршрути: Львівщина дивиться ширше за вікенд
Серед тем, які згадували під час туристичних підсумків, була робоча зустріч щодо розвитку Camino Ruteno — української гілки Шляху Святого Якова. Цей напрям не варто сприймати як швидкий туристичний продукт, який одразу дасть масовий потік. Довгі пішохідні та паломницькі маршрути потребують часу, маркування, карти, партнерства з громадами, місць для ночівлі, зрозумілих правил, безпечної навігації й комунікації з європейськими мережами.
Проте для Львівщини Camino Ruteno може мати стратегічне значення. Область має міста, містечка, сакральну спадщину, ландшафти, залізничну доступність і туристичний досвід, необхідні для повільних подорожей. Якщо маршрут розвиватиметься послідовно, він може привести туристів у громади, які не завжди потрапляють до коротких автобусних екскурсій. Для садиб, парафій, музеїв, кав’ярень, локальних виробників і малих перевізників це шанс працювати з новою категорією мандрівників — не поспішних екскурсантів, а людей, які проходять простір ногами й витрачають кошти локально.
Що ці дані означають для мандрівників
Для туристів підсумки Львівщини за п’ять місяців 2026 року можна читати як практичну підказку. Якщо напрямок активно генерує туристичний збір, це означає, що там є попит на проживання, а отже — варто бронювати завчасно на популярні дати. Особливо це стосується Львова, Трускавця, Східниці, Славського та локацій, які зручно поєднуються з вихідними або святковими днями. У літній сезон варто перевіряти наявність місць, актуальні графіки музеїв, погодні умови, правила на природоохоронних територіях і транспортні пересадки.
Для поїздки без авто найпростішим ядром залишається Львів: місто добре працює як база для ночівлі, а далі можна планувати виїзди до Дрогобича, Трускавця, Східниці, Тустані, Сколівських Бескидів або інших локацій залежно від доступного транспорту. Для поїздки автомобілем варто не перевантажувати маршрут. Львівщина здається компактною на карті, але якісний відпочинок часто виграє від повільнішого темпу: один замок чи музей плюс прогулянка, один природний маршрут плюс обід у громаді, один курортний день без поспіху.
Найкраща стратегія для літа — комбінувати різні типи відпочинку. Наприклад, Львів і Домажир для сімейного вікенду; Трускавець, Дрогобич і Нагуєвичі для культурно-оздоровчої поїздки; Східниця, Тустань і Сколівські Бескиди для природно-історичного маршруту; Славське для гірського відпочинку без складних сходжень; Яворівський напрямок для водної рекреації й активностей біля озера. Такі зв’язки роблять подорож змістовнішою і допомагають розподіляти туристичний потік між громадами.
Що це означає для готелів, садиб і туроператорів
Для бізнесу головний висновок простий: турист у 2026 році купує не лише ліжко в номері, а зрозумілий сценарій перебування. Якщо готель у Львові пропонує гостю ідеї одноденних виїздів, він може збільшити тривалість проживання. Якщо садиба у Східниці пояснює, як поєднати джерела з Тустанню, Дрогобичем або легкими прогулянками, вона стає кориснішою для гостя. Якщо курортний об’єкт у Трускавці працює з культурними маршрутами, він виходить за межі стандартної санаторної пропозиції.
Туроператорам варто уважніше дивитися на громади, які вже показують туристичні надходження, але ще не переповнені типовими маршрутами. Козівська громада, околиці Яворівського озера, природні й культурні локації довкола Дрогобича, менш очевидні входи до Сколівських Бескидів можуть стати основою для нових програм. Водночас будь-який маршрут має будуватися відповідально: без перевантаження природних територій, без обіцянок, які не підтверджені сервісом, і з повагою до безпекового контексту.
Для гідів і музейників статистика відвідуваності означає потребу в якісній інтерпретації. Люди приїжджають не тільки «подивитися місце», а й зрозуміти, чому воно важливе. Тустань, Дрогобиччина, Сколівські Бескиди, Нагуєвичі, Маківка, курортна спадщина Трускавця і Східниці — усе це теми, які потребують живої, точної й не спрощеної розповіді. Саме така робота формує довіру до напрямку і повертає гостей знову.
Львівщина як модель внутрішнього туризму України
Поточні цифри Львівщини добре показують, яким може бути внутрішній туризм України під час війни: обережним, фрагментованим, але не зупиненим. Люди подорожують ближче, частіше обирають короткі маршрути, уважніше ставляться до безпеки, шукають відновлення, природу, родинні формати й зрозумілу логістику. Водночас сильні регіони вже конкурують не лише пам’ятками, а й здатністю організувати маршрут, сервіс, інформацію і відповідальний прийом гостей.
Львівщина має кілька переваг: упізнаваний Львів, розвинену готельну базу, курорти, Карпати, музеї, замкову і сакральну спадщину, природні парки, активні громадські ініціативи й досвід подієвого туризму. Але саме тому регіону важливо не покладатися на інерцію. Зростання туристичного збору має перетворюватися на кращу навігацію, якісніші маршрути, доступність, підтримку локальних операторів, розвиток офіційного розміщення, екологічне управління й чесну комунікацію з гостями.
Для мандрівників новина про 32,2 млн грн туристичного збору — це нагадування, що Львівщина у 2026 році залишається одним із найзручніших регіонів для подорожей Україною. Але найцікавіші поїздки тут починаються тоді, коли Львів перестає бути єдиною точкою маршруту. Варто дивитися ширше: на курортні громади, заповідники, малі музеї, природні стежки, відновлювальні програми, озера, активний відпочинок і локальні історії, які роблять область не просто популярною, а справді багатошаровою туристичною територією.